Вікіпедія

Баррі Фергюсон

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фергюсон.

Баррі Фергюсон (англ. Barry Ferguson; нар. 2 лютого 1978, Глазго) — шотландський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Кавалер Ордена Британської імперії (MBE)[1].

Ф
Баррі Фергюсон
Баррі Фергюсон
Баррі Фергюсон
Особисті дані
Повне ім'я Баррі Джеймс Фергюсон
Народження 2 лютого 1978(1978-02-02) (46 років)
  Глазго, Велика Британія
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство  Шотландія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1992-1995 Шотландія «Рейнджерс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–2003 Шотландія «Рейнджерс» 153 (24)
2003–2005 Англія «Блекберн Роверз» 36 (3)
2005–2009 Шотландія «Рейнджерс» 137 (20)
2009–2011 Англія «Бірмінгем Сіті» 72 (0)
2011–2014 Англія «Блекпул» 80 (1)
2012–2013 →  Англія «Флітвуд Таун» 6 (0)
2014–2015 Шотландія «Клайд» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996–1998 Шотландія Шотландія U-21 12 (0)
1998–2009 Шотландія Шотландія 45 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014 Англія «Блекпул» (в. о.)
2014–2017 Шотландія «Клайд»
2018–2021 Шотландія «Келті Гартс»
2021–2022 Шотландія «Аллоа Атлетік»
Звання, нагороди
Нагороди
член ордена Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Більшу частину кар'єри провів за «Рейнджерс», з якою став семиразовим чемпіоном Шотландії, семиразовим володарем Кубка Шотландії, шестиразовим володарем Кубка шотландської ліги, а також фіналістом Кубка УЄФА. Володар Кубка англійської ліги.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 2 лютого 1978 року в місті Глазго. Вихованець футбольної школи клубу «Рейнджерс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1995 року в основній команді того ж клубу, в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 153 матчах чемпіонату. За цей час п'ять разів виборював титул чемпіона Шотландії.

29 серпня 2003 року за 7,5 млн. фунтів перейшов у англійський «Блекберн Роверз»[2] і з наступного сезону став капітаном команди, проте у січні 2005 року за 4,5 млн. фунтів повернувся в рідний «Рейнджерс»[3], в якому провів ще чотири з половиною сезони, більшість з яких у ранзі капітана, і вигравши за цей час низку національних трофеїв.

 
Баррі Фергюсон під час виступів за «Бірмінгем Сіті». 16 жовтня 2010 року.

17 липня 2009 року Фергюсон вдруге відправився в англійську Прем'єр-лігу, перейшовши до «Бірмінгем Сіті»[4], куди його запросив наставник команди Алекс Макліш, знойомий з можливостями футболіста по спільній роботі у «Рейнджерс»[5]. Фергюсон відразу став основним гравцем команди і допоміг їй у сезоні 2010/11 виграти Кубок англійської ліги, причому сам Баррі зіграв фінальний матч зі зламаним ребром[6], проте за підсумками того ж сезону клуб зайняв 18 місце в чемпіонаті і вилетів з Прем'єр-ліги.

22 липня 2011 року Фергюсон перейшов у «Блекпул»[7][8][9], що виступав у Чемпіоншипі, отримавши відразу капітанську пов'язку[10]. У сезоні 2012/13 недовго на правах оренди виступав за клуб четвертого за рівнем англійського дивізіону «Флітвуд Таун».

21 січня 2014 року Фергюсон був назначений виконувачем обов'язків головного тренера «Блекпула» після звільнення попереднього наставника Пола Інса[11]. Баррі спочатку заявив, що не буде грати поки знаходиться в управлінській ролі[12], але 12 квітня, в Лідсі, він включив себе в стартовий складі в спробі запобігти загрозі вильоту. Хоча «Блекпул» виграв тільки три з двадцяти ігор під керівництвом Фергюсона, він уникнув вильоту[13], але Фергюсон покинув «Блекпул» в кінці сезону 2013/14[14].

У червні 2014 року був призначений граючим тренером клубу «Клайд» з шотландської Другої ліги[15], четвертого за рівнем дивізіону країни. Проте на поле у складі цієї команди вийшов лише один раз в матчі проти «Еннан Атлетік» (1:1)[16] і у квітні 2015 року заявив про завершення ігрової кар'єри, залишившись на посаді тренера[17].

Виступи за збірні

ред.

Протягом 1996—1998 років залучався до складу молодіжної збірної Шотландії. На молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах[18].

4 вересня 1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії у грі проти збірної Боснії і Герцеговини. У 2004 році, після припинення виступів за збірну Пола Ламберта, Фергюсон був призначений капітаном команди тодішнім тренером «тартанових» Берті Фогтсом.

Баррі Фергюсон був вигнаний зі збірної після скандальної історії в квітні 2009 року, коли після відбіркового матчу ЧС-2010 проти збірної Нідерландів він разом зі своїм колишнім одноклубником по «Рейнджерс» голкіпером Алланом Макгрегором влаштував п'яну вечірку в готелі, де зупинялася команда. Ще через кілька днів обидва гравці зухвалим чином повели себе на лаві запасних на «Гемпден-Парк» під час матчу з Ісландією, після чого Шотландська футбольна асоціація ухвалила рішення довічно вигнати з обох збірної, а новим капітаном став Даррен Флетчер[19][20].

Втім, новий головний тренер збірної Шотландії Крейг Левейн, який очолив команду в грудні 2009 року, повідомив Фергюсону і Макгрегору, що вони можуть повернутися в команду, і якщо Макгрегор дав згоду відразу, то Фергюсон взяв час на роздуми і 6 липня 2010 року оголосив про завершення міжнародної кар'єри[21]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 45 матчів, забивши 3 голи[22].

Кар'єра тренера

ред.

Протягом першої половини 2014 року працював виконувачем обов'язків головного тренера «Блекпула», врятувавши команду від вильоту з Чемпіоншіпа.

З літа 2014 року очолює тренерський штаб команди «Клайд».

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національні кубки Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1995–96   «Рейнджерс» ПД 0 0 КШ+КЛ 0+0 0+0 ЛЧ 1 0 - - - 1 0
1996–97 ПД 1 0 КШ+КЛ 0+0 0+0 - - - - - - 1 0
1997–98 ПД 7 0 КШ+КЛ 3+0 0+0 - - - - - - 10 0
1998–99 ПЛ 23 1 КШ+КЛ 3+4 0+1 КУЄФА 10 0 - - - 40 2
1999–00 ПЛ 31 4 КШ+КЛ 5+1 1+0 ЛЧ+КУЄФА 10+2 0+0 - - - 49 5
2000–01 ПЛ 30 2 КШ+КЛ 3+3 1+1 ЛЧ+КУЄФА 10+1 0+0 - - - 47 4
2001–02 ПЛ 22 1 КШ+КЛ 5+3 2+1 ЛЧ+КУЄФА 2+7 0+2 - - - 39 6
2002–03 ПЛ 36 16 КШ+КЛ 6+4 2+0 КУЄФА 2 0 - - - 48 18
2003–04 ПЛ 3 0 КШ+КЛ 0+0 0+0 ЛЧ 2 0 - - - 5 0
2003–04   «Блекберн Роверз» ПЛ 15 1 КА+КЛ 0+1 0+0 - - - - - - 16 1
2004–05 ПЛ 21 2 КА+КЛ 1+0 0+0 - - - - - - 22 2
Усього за «Блекберн Роверз» 36 3 2 0 38 3
2004–05   «Рейнджерс» ПЛ 13 2 КШ+КЛ 0+1 0+0 - - - - - - 14 2
2005–06 ПЛ 32 5 КШ+КЛ 2+2 0+0 ЛЧ 10 0 - - - 46 5
2006–07 ПЛ 32 4 КШ+КЛ 1+0 0+0 КУЄФА 8 3 - - - 41 7
2007–08 ПЛ 38 7 КШ+КЛ 3+3 0+1 ЛЧ+КУЄФА 10+8 1+0 - - - 62 9
2008–09 ПЛ 22 2 КШ+КЛ 3+2 0+0 - - - - - - 27 2
Усього за «Рейнджерс» 290 44 57 10 83 6 344 49
2009–10   «Бірмінгем Сіті» ПЛ 37 0 КА+КЛ 5+1 2+0 - - - - - - 43 2
2010–11 ПЛ 35 0 КА+КЛ 1+5 0+0 - - - - - - 41 0
Усього за «Бірмінгем Сіті» 72 0 12 2 84 2
2011–12   «Блекпул» Ч (ІІ) 42+3 1+0 КА+КЛ 0+0 0+0 - - - - - - 45 1
2012-13 Ч (ІІ) 19 0 КА+КЛ 0+1 0+0 - - - - - - 20 0
2012–13   «Флітвуд Таун» 2Л (IV) 6 0 КА+КЛ 2+0 0+0 - - - - - - 8 0
2013–14   «Блекпул» Ч (ІІ) 19 0 КА+КЛ 1+1 0+0 - - - - - - 21 0
Усього за «Блекпул» 80+3 1+0 3 0 86 1
Усього за кар'єру 485+3 48+0 75 12 83 6 637 66

Титули і досягнення

ред.

Командні

ред.
«Рейнджерс»: 1995–96, 1996–97, 1998–99, 1999–00, 2002–03, 2004–05, 2008–09.
«Рейнджерс»: 1995–96, 1998–99, 1999–00, 2001–02, 2002–03, 2007–08, 2008–09.
«Рейнджерс»: 1996–97, 1998–99, 2001–02, 2002–03, 2004–05, 2008–09.
«Бірмінгем Сіті»: 2010–11

Особисті

ред.

Особисте життя

ред.

Фергюсон одружений з Маргарет. Має троє дітей: Коннор, Кайл і Кара[23][24].

Має старшого брата Дерека Фергюсона, який також був футболістом і виступав за «Рейнджерс» та збірну Шотландії[25].

Примітки

ред.
  1. ↑ Thorpe/Ferguson head honours list. BBC Sport. 16 червня 2006. Архів оригіналу за 2 січня 2007. Процитовано 27 липня 2011.
  2. ↑ Rovers sign Ferguson. BBC Sport. 29 серпня 2003. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 27 липня 2011.
  3. ↑ Ferguson clinches Rangers return. BBC Sport. 1 лютого 2005. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 27 липня 2011.
  4. ↑ Ferguson's Another Blue Signing. Birmingham City F.C. 17 липня 2009. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 16 серпня 2009.
  5. ↑ McLeish Delight at Ferguson Arrival. Birmingham City F.C. 17 липня 2009. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 16 серпня 2009.
  6. ↑ Barry Ferguson played last hour of Carling Cup final with a broken rib, reveals Birmingham boss Alex McLeish. Mail Online. 3 березня 2011. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 27 липня 2011.
  7. ↑ Dick, Brian (20 липня 2011). Barry Ferguson Blackpool deal set to complete today. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
  8. ↑ Blackpool complete Ferguson deal. Blackpool F.C. 22 липня 2011. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
  9. ↑ Burton, Chris (26 липня 2011). Seasiders new-boy keen to avoid comparisons to fellow Scot. Sky Sports. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 27 липня 2011.
  10. ↑ "Taylor-Fletcher hands Blackpool victory" [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] – Blackpool Gazette, 5 August 2011
  11. ↑ Blackpool: Barry Ferguson says play-offs still in reach. BBC Sport. 24 January 2014. Архів оригіналу за 25 січня 2014. Процитовано 24 January 2014.
  12. ↑ "Ferguson to call-in helping hand" [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.] – Blackpool Gazette, 4 March 2014
  13. ↑ "Blackpool 0–3 Charlton Athletic" [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] – BBC Sport, 3 May 2014
  14. ↑ Lindsay, Clive (9 травня 2014). Blackpool: Barry Ferguson leaves as caretaker boss. BBC Sport. BBC. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 9 травня 2014.
  15. ↑ Idessane, Kheredine (13 червня 2014). Barry Ferguson appointed player-manager of League Two Clyde. BBC Sport. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 13 червня 2014.
  16. ↑ Clark, Andrew (1 жовтня 2014). Barry Ferguson wary of Turriff threat ahead of Scottish Cup tie. The Press and Journal. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014.
  17. ↑ Barry Ferguson: Clyde manager retires from playing at 37. BBC Sport. BBC. 9 квітня 2015. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
  18. ↑ Hugman, Barry J., ред. (2005). The PFA Footballers' Who's Who 2005/2006. Queen Anne Press. с. 320. ISBN 978-1-85291-662-6.
  19. ↑ Scots end Gers pair's cap career. BBC Sport. 3 квітня 2009. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 15 серпня 2009.
  20. ↑ Ferguson and McGregor No Longer Scotland Players. Scottish Football Association (The SFA). 3 квітня 2009. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 3 серпня 2009.
  21. ↑ Баррі Фергюсон оголосив про завершення міжнародної кар'єри [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.], "ukfootball.ru" (6 липня 2010)
  22. ↑ Levein confirms Ferguson retirement. ESPNsoccernet. ESPN. 6 липня 2010. Архів оригіналу за 9 липня 2010. Процитовано 6 липня 2010.
  23. ↑ "Barry Ferguson: I sent my family abroad to escape after my shame game" [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.] – The Herald, 10 August 2009
  24. ↑ "Advent Day 17" [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] – Blackpool F.C.'s official YouTube channel
  25. ↑ Big Brother's eye on Ferguson. The Scotsman. UK. Архів оригіналу за 3 листопада 2005. Процитовано 17 грудня 2006.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баррі Фергюсон
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баррі_Фергюсон&oldid=42474192