Баргузинський біосферний заповідник
Баргузинський біосферний заповідник (ББЗ) — один з найвідоміших заповідників Забайкалля.
| Баргузинський біосферний заповідник | |
|---|---|
 | |
| 54°12′ пн. ш. 109°27′ сх. д. / 54.200° пн. ш. 109.450° сх. д.Координати: 54°12′ пн. ш. 109°27′ сх. д. / 54.200° пн. ш. 109.450° сх. д. | |
| Розташування: | Бурятія |
| Площа: | 3668,68 км² |
| Заснований: | 11 січня 1917 |
| Вебсторінка: | zapovednoe-podlemorye.ru |
| Країна |
 Росія[1] |
 | |
 Баргузинський біосферний заповідник у Вікісховищі | |
Заповідник засновано 1916 року, для збереження та збільшення чисельності соболя (Martes zibellina). Баргузинський заповідник став першим в Російській імперії мисливським заповідником. Розташований в Бурятії, на західних схилах Баргузинського хребта, включаючи північно-східні береги озера Байкал та частину самого озера. Назва заповідника (і ареалу) походить від річки Баргузин. Площа заповідника складає 2482 км². Охороняються також гірські та тайгові ландшафти.
ББЗ розташований в екорегіоні Забайкальських хвойних лісів, також охоплює гірський регіон південної тайги, що простягається на схід і південь від берегів Байкалу на півдні Росії до північної Монголії. Клімат — субарктичний клімат з сухою зимою (Класифікація кліматів Кеппена (Dwc)) — з м'яким літом (лише 1–3 місяці вище 10 ° C) та холодною зимою, з щомісячними опадами менше однієї десятої частини самого вологого літнього місяця.[2][3]
Тут довгий час працював Є. М. Чернікін — дослідник популяції соболів, заслужений працівник охорони природи Бурятії, а також К. П. Філонов — російський та український зоолог.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+22&mode=all
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset – Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 14 вересня 2019.
ДжерелаРедагувати
- Сайт заповідника (рос.)
|
Це незавершена стаття про природоохоронну територію або на дотичну тему. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |