Філонов Костянтин Павлович

Костянти́н Пáвлович Філóнов (7 травня 1921(19210507) — 20 жовтня 1998) — російський та український зоолог, еколог, мисливствознавець, фахівець природоохоронної справи. Автор ґрунтовних досліджень птахів та ссавців. Доктор біологічних наук. Протягом низки років працював в Україні.

Костянтин Павлович Філонов
Народився7 травня 1921(1921-05-07)
Воронеж
Помер20 жовтня 1998(1998-10-20) (77 років)
Москва
КраїнаСРСР СРСРРосія Росія
Alma materМосковський хутряний інститут — Іркутський сільськогосподарський інститут
ГалузьЗоологія хребетних
ЗакладІнститут проблем екології і еволюції імені О. М. Сєверцова РАН
Вчене званнядоцент
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Відомі учніА. М. Волох, В. М. Попенко, В. Д. Сіохін
Відомий завдяки:працям з екології хребетних тварин, мисливствознавства та природоохоронної справи
Нагороди
Медаль «За відвагу» — 1942 Медаль «За відвагу» — 1945
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1945
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965 Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975 Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985 Медаль «50 років перемоги у ВВВ» — 1995

Біографія[1]

ред.

Костянтин Павлович Філонов народився 7 травня 1921 року в місті Воронеж (Росія) в родині залізничного службовця . 1926 року родина переїхала до Німчиновки у Підмосков'ї. Костянтин 1929 року почав навчання у місцевій загальноосвітній школі (1929), яке продовжив у столиці. Одержавши атестат про середню освіту, він поступив до Московського авторожного інституту (1940)[2]. Навчання перервала війна. 2 вересня 1941 року комсомолець добровільно став до лав Червоної армії.

Він служив піхотним та артилерійським розвідником на Ленінградському, 1-му та 2-му Білоруським фронтах — рядовим, єфрейтором, молодшим сержантом, сержантом. У березні 1943 року на Смоленщині від одержав поранення, потрапив до шпиталю, а після лікування повернувся на фронт. Витяги з його нагородних листів:

«Ефрейтор Филонов во время боя взвода пешей разведки батальона с немецкой разведкой в рне Бол. Триселы 29.10.1942 по команде командира отделения с криком „ура“ смело бросился в атаку на зашедшую с тыла группу немцев, уничтожая противника огнём и гранатой. Немцы в панике стали разбегаться по лесу. Филонов с группой красноармейцев своего отделения, отрезав противнику отход влево, лично уничтожил двух убегавших солдат противника…»[3]

«Ефрейтор Филонов при выполнении боевого задания взводом пешей разведки <…> 22.11.1942 по захвату контрольного пленного. Добровольно изъявил желание действовать в группе захвата <…> смело бросился на группу немецких солдат, подошедших к засаде взвода<…> Открыв огонь из автомата, ефрейтор Филонов в упор расстрелял четырёх немецких солдат и, без потерь захватив контрольного пленного, доставили его в часть…»[4]

День Перемоги він зустрів на Ельбі, на посаді старшого обчислювача штабної батареї, який вміло засікав координата ворога і передавав їх на вогневі позиції артилеристам[5]. Здібного бійця відрядили до Військового інституту іноземних мов (Москва), німецьке відділення якого він і закінчив (1946).

Після демобілізації він працював спостерігачем агрометеостанції, а потім літературним редактором столичного Гідрометеоцентру. В цей же період він навчається заочно — закінчує інститут підвищення кваліфікації (1946—1948), опанувує редакторську справу у Московському поліграфічному інституті (1948—1954) і (з 1952) навчається ще й на мисливствозавчому факультеті Московського хутряного інституту (МХІ). Тут його викладачами стали знані зоологи М. О. Бобринський, Б. О. Кузнєцов, П. О. Майнтейфель, С. П. Наумов. Навчаючись одночасно у двох інститутах, Костянтин Павлович працює цензором Головліту, а потім — редактором біологічного відділу «Дитячої енциклопедії», яку готувало до друку видавництво «Педагогіка».

1955 року МХІ закривають, а його мисливствознавчий факультет переводять до Іркутська. К. П. Філонов продовжує заочне навчання у місцевому сільгоспінституті і у 1957 році одержує диплом біолога-мисливствознавця. При цьому з листопада 1955 року він очолює Баргузинський заповідник, а з 1958 року обіймає посаду заступника директора заповідника з наукової роботи. Невдовзі його запрошують на посаду заступника директора Башкирського заповідника, куди він і переїжджає. Тут він веде науково-дослідницьку та організаійну роботу, редагує «Праці» заповідника.

З 1963 року К. П. Філонова обирають доцентом кафедри зоології Мелітопольського педінституту, а з березня 1968 року він очолює її. «Мелітопольський» період життя вчений пізніше називав найщасливішим, бо до викладацької діяльності повернутися йому більше не судилося. Тут він читав лекції з зоології хребетних, зоогеографії, вів лабораторні заняття з зоології та спецкурси з екології та охорони природи і з особливою майстерністю — польові практики. Поза його увагою не лишався студентський зоологічний гурток. І коли той виборов перше місце у загальноінститутському замаганні, схвалив нагородження його безкоштовною експедицією до Криму і сприяв її успішному проведенню. Близьке спілкування зі справжнім вченим запалило інтерес до зоології і дало путівку в науку цілій групі мелітопольскіх студентів[6].

Умови провінційного міста, специфіка невеликого педагогічного вишу не давали можливості повноцінно розкритися потенціалу зрілого науковця. Восени 1970 року Костянтин Павлович з дружиною повернулися до Москви. Він працював в Центральній науково-дослідній лабораторії мисливського господарства і заповідників. 1979 року вчений захистив докторську дисертацію і з 1981 року обіймав посаду провідного наукового співробітника лабораторії морфології, екології та поведінки вищих хребетних тварин Інституту проблем екології і еволюції ім. О. М. Сєверцова РАН.

Незважаючи на завантаженість численними біжучими справами, Костянтин Павлович приїжджав до Мелітополя для фауністичних досліджень, екскурсій, збирання колекції ссавців та птахів для столичних музеїв.

У похилому віці вчений захопився живописом, багато малював, особливо у Дарвінському заповіднику, де часто бував.

Помер К. П. Філонов 20 жовтня 1998 року.

Наукова діяльність

ред.

У 1950-х роках у Баргузинському заповіднику К. П. Філонов розпочав дослідження екології бабака Marmotha kamtschatica та зимуючих птахів. Матерали щодо останніх лягли в основу його кандидатської дисертації «Роль екологічних факторів зими в житті птахів північно-східного узбережжя Байкалу». Він захистив її в Іркутському сільськогосподарському інституті[1].

Працюючи в Мелітополі, Костянтин Павлович виконав на базі Алтагірскої біостанції низку досліджень з інвентаризації орнітофауни та теріофауни Північного Приазов'я, її ландшафтного розподілу. За цей період він опублікував близько 20 праць, присвячених фауні регіону та її охороні. В цей же період вийшов друком переклад (спільно з дружиною М. М. Мережковською) класичного підручника Ф. Дарлінгтона «Зоогеографія»[7].

В 1966 році в Алма-Аті К. П. Філонов брав участь у роботі Всесоюзної науково-практичної конференції «Охрана і раціональне використання дикої живоїх природи» . На ній він виступив із пленарною доповіддю «Проблеми заповідників та деякі шляхи їх вирішення». В ній він різко засудив руйнування заповідної мережі СРСРі та створення на її території так званих «заповідно-мисливських господарств» — місць полювання для обраних[1].

Після повернення до Москви, Костянтин Павлович вивчав екологію ссавців, головним чином, копитних. У його докторській дисертації досліджувалися «Особливості динаміки чисельності парнокопитних тварин (Arctiodactyla) в умовах заповідного режиму на прикладі родини Cervidae» (1979).

Важливе місце у науковій та організаторській діяльності К. П. Філонова посідала заповідна справа, проблеми охорони природи, особлива увага до вразливих видів і упорядкування полювання. Працюючи у Башкірському заповіднику, він розробив детальну методи ведення «Літопису природи» — щорічного зведення, де працівники заповідника регулярно занотовують первинні спостереження за його природою. Костянтин Павлович підготував і видав відповідні методичні рекомендації і його система ведення «Літопису» була запроваджена в усіх заповідниках СРСР. Він обстоював ідею недоторканості еталонних заповідних територій, надавав практичну допомогу їх працівникам, виконував обов'язки заступника голови Комісії по заповідникам АН СРСР та РАН. Крім того, він входив до редколегії журналу «Мисливство та мисливське господарство», працював як відповідальний редактор та рецензент численних наукових публікацій, опонент на захистах дисертацій.

Основні наукові праці

ред.
  • Кольцевание и осенне-зимняя подкормка птиц в Баргузинском заповеднике // Охрана природы Сибири: (Материалы Первой Сибирской конференции 1958 г.). — Иркутск: Кн. изд-во, 1959. С. 70-72.
  • Осенне-зимние кочевки дубоносов // Краеведческий сборник / Бурятский филиал Географического общества СССР. 1959. Вып. 4. С. 133—135.
  • К зимней орнитофауне Баргузинского заповедника // Краеведческий сборник / Бурятского филиала Географического общества СССР. 1960. Вып. 5. С. 132—153.
  • Бибиков Д. И., Филонов К. П. Волк в заповедниках СССР. Природа, I960, № 2.
  • Зима в жизни птиц Баргузинского заповедника // Тр. Баргузинского гос. заповідника. Вып. 3. 1961, с. 37–98.
  • К вопросу динамики синичьих стай в Баргузинском заповеднике // Труды Баргузинского заповедника, 1960, вып. 2, с. 101—108.
  • Голубая сорока в Баргузинском заповеднике // Биологический сборник. Иркутск: 1961, с. 230—231.
  • Местные кочевки некоторых зимних птиц северо-восточного побережья Байкала // Ученые записки / Бурятский педагогический институт. 1961. Вып. 24. С. 69-77.
  • Материалы по экологии черношапочного сурка в Баргузинском заповеджнике // Тр. Баргузинского гос. заповедника, 1961, вып. 3, с. 169—180.
  • Колебания численности зимних птиц // Труды Баргузинского заповедника. 1962. Вып. 4. С. 191—202.
  • Дополнения к списку млекопитающих Баргузинского заповедника // Труды Баргузинского гос. заповедника, 1962. Вып. 4, с. 228—229.
  • Скрябин Н. Г., Филонов К. П. Материалы к фауне птиц северо-восточного побережья Байкала // Труды Баргузинского гос. заповедника, 1962. Вып. 4. С. 119—189.
  • Материалы к изучению зимнего населения птиц Башкирского заповедника // Труды Башкирского заповедника. 1963. Вып. 2. С. 127—143.
  • Очерк сезонного развития природы Башкирского заповедника. Труды Башкирского гос. заповедника. Вып. 2. 1963, с. 13–43.
  • Опыт количественной характеристики летней орнитофауны Башкирского заповедника // Орнитология. 1965. Вып. 7. С. 63-66.
  • О сезонных пищевых связях некоторых животных Баргузинского заповедника // Труды Баргузинского гос. заповедника. Вып. 5. 1967, с. 9–17.
  • Размещение черношапочного сурка на западном склоне Баргузинского хребта. В: Ресурсы сурков в СССР: Материалы Всес. совещания 27–29 марта 1967 г. — М.: Наука, 1967, с. 89-90.
  • Перелёты птиц в Баргузинском заповеднике — свидетельство сезонных ритмов в природе // Труды Баргузинского гос. заповедника, 1967, вып. 5.
  • О сезонных особенностях структуры и обилия населения птиц хребта Южного Крака (Урал) // Научные доклады высшей школы. Биологические науки. 1969. № 7 (67). С. 18-22.
  • Дрофа в северном Приазовье // Охрана и рациональное использование ресурсов дикой живой природы: Материалы научно-методической конференции, 18-22 апреля 1966 г. — Алма-Ата, 1966. С. 173—174.
  • Перелёты птиц в Баргузинском заповеднике — свидетельство сезонных ритмов в природе // Труды Баргузинского заповедника. 1967. Вып. 5. С. 30-51.
  • Биотопическое распределение птиц во внегнездовой период на западном склоне Баргузинского хребта // Орнитология в СССР: [В 2 т.]. — Ашхабад: Ылым, 1969. — Kн. 1-2: Материалы (тезисы) Пятой Всесоюзной орнитологической конференции. С. 661—664.
  • Фауна наземных позвоночных города Мелитополя. В: Синантропизация и доместикация животного населения. — М., 1969, с. 90–91.
  • Особенности населения и численность птиц Северного Приазовья // Изучение ресурсов наземных позвоночных фауны Украины: Материалы [тезисы докладов] республиканского координационного совещания по проблеме «Биологические основы освоения, преобразования и охраны животного мира», 29-31 января 1969 г. — Киев: Наук. думка, 1969. С. 127—129.
  • Птицы и звери элементов антропогенного ландшафта в Баргузинской тайге // Синантролизация и доместикация животного населения: (Материалы к совещанию 19-20 ноября 1969 г.). — М., 1969. С. 77-79
  • О сезонных особенностях структуры и обилия населения птиц хребта Южного Крака (Урал) // Научные доклады высшей школы. Биологические науки. 1969. № 7 (67). С. 18-22.
  • О популяции городских ласточек Баргузинского заповедника // Труды Баргузинского заповедника. 1970. Вып. 6. С. 69-76.
  • Роль культурного ландшафта в Баргузинской тайге // Труды Баргузинского заповедника. 1970. Вып. 6. С. 77-84
  • Филонов К. П., Лысенко В. И., Рева П. П. Гнездование чомги (Podiceps cristatus L.) на Молочном лимане Азовского моря // Вестник зоологии. 1970. № 6. С. 76-78.
  • О распространении и численности дрофы в Запорожской и Донецкой областях // Вестник зоологии. — 1970. — № 3. — С.82 — 84.
  • Филонов К. П. , Лысенко В. И. . О гнездовании морского голубка и пестроносой крачки на Молочном лимане // Науч. доклады высш. школы. Биол. науки. — 1971. — № 7. — С.31 — 33.
  • Изменение среды обитания животных в условиях сухих степей Северного Приазовья. — В: Изменения в населении и среде обитания животных СССР в XVI—XIX веках. Европейская часть СССР. М., 1972, с. 22–25.
  • К. П. Филонов, В. И. Лысенко. О гнездовании шилоклювки на Молочном лимане // Фауна и экология куликов. — М., 1973. — Вып.1. — С.96 — 98.
  • Зыков К. Д., Реймерс Н. Ф., Филонов К. П. Эталонное и биосферное значение заповедников, принципы организации их системы // Эталон. участки таёжной природы. — Иркутск: Сибир. отд. АН СССР, 1973. — С. 50-54.
  • Особенности биотопического размещения летных птиц на юге левобережной Украины // Мат. 6-й Всес. орнитолог. конф.&| — М. : МГУ, 1974. Ч. 1. — С. 299—300.
  • Филонов К. П., Лысенко, В. И.,  Сиохин В. Д. Особенности гнездования куликов и чаек на островах Молочного лимана // Вестник зоологии. — 1974. — № 5. — С.52 — 58.
  • Особенности населения сибирской косули на Южном Урале. В: Охотоведение: сб. научных трудов. — М.: Лесная промышленность, 1974, с. 26–40.
  • Filonov C. P., Zykov C. D. Dynamics of moose populations in the Forest Zone of the European part of the USSSR and in the Urals // Naturaliste can. — 1974. — 101. — 605—613.
  • Филонов, К. П.  Лисенко В. И. , Сиохин В. Д. . Колониальные птицы Молочного лимана/ В: Колониальные гнездовья околоводных птиц и их охрана. — М., 1975. — С. 159—161.
  • О размножении лесной мыши Apodemus sylvaticus Charkovensis Migulin (1936) на юге левобережной Украины // Экология. 1975. № 6. С. 92-95.
  • Экологическая замещаемость факторов смертности . — В: Копытные СССР. — М.: Наука, 1975, с. 206—207.
  • Смертность в популяциях копытных животных в заповедниках европейской части РСФСР. — В.: Охотоведение, М.: Лесная промышленность, 1976, с. 103—143.
  • Динамика численности копытных животных и заповедность. В: Охотоведение, М.: Лесная промышленность, 1977. — 228 с.
  • Сезонное развитие природы в Баргузинском заповеднике // Труды Баргузинского гос. заповедника, 1978, вып. 7.
  • Популяционный состав и динамика численности лесной мыши (Apodemus sylvaticus L.) (Mammalia, Muridae) в Алтагирском лесничестве Запорожской области // Вест, зоологии. 1978. № 4. С. 19-26.
  • Принципы управления популяциями животных на охраняемых и эксплуатационных территориях. В: Пути и методы рациональной эксплуатации и повышения продуктивности охотничьих угодий. — М., 1978.
  • Filonov C. P., Zykov C. D. Dynamics of moose populations in the Forest Zone of the European part of the USSSR and in the Urals // Naturaliste can. — 1974. — 101. — 605—613.
  • Predator-prey problems in Nature Reserves of the European part of the RSFSR // Wildlife management. — 1980. — 44 (2). — 389—396.
  • Роль бурого медведя в жизни копытных животных на территориях заповедников // Экология, охрана и использование хищных млекопитающих в РСФСР. М.: ЦНИЛ Главохоты РСФСР, 1982. С. 5-15.
  • Филонов К. П., Калецкая М. Л. Лось и волк в Дарвинском заповеднике. — Зоологический журнал, 1982, 61 (12): 1893—1900.
  • Филонов К. П., Калецкая М. Л. Особенности воспроизводства популяции лося в Дарвинском заповеднике. — Там же, 63 (8): 1232—1241.
  • Филонов К. П., Калецкая М. Л. Воздействие волка на диких копытных животных. В: Волк. — М.: Наука, 1986, с. 336—354.
  • Изменчивость факторов смертности в популяциях диких копытных животных // Экология, 1983, № 2, с. 57– 64.
  • Лось. — М. : Лесная промышленность, 1983. — 248 с.
  • Филонов К. П., Нухимовская Ю. Д. Летопись природы в заповедниках СССР: Методическое пособие. — М.: Наука, 1985. — 143 с. (Перевидано у 1990 р.)
  • Этапы научно-исследовательской деятельности заповедников. В: Теоретические основы заповедного дела: тезисы докладов. Всес. совещ. (Львов, 18–19 декабря 1985 г.). М., 1985, с. 291—294.
  • Развитие принципов заповедного дела в СССР, с. 13-46. — В: Итоги и перспективы заповедного дела в СССР. Проблемы заповедного дела. — М.: Наука, 1986. — 205 с.
  • Калецкая М. Л., Филонов К. П. Сезонная жизнь бурого медведя в Дарвинском заповеднике. — Экология, 1986, № 6, с. 58–64.
  • Количественные подходы к инвентаризации фауны птиц в заповедниках В: Проблемы инвентаризации живой и неживой природы в заповедниках. Сб. научн. тр. — М.: Наука, 1988. — С. 156—173
  • Географическая итзменчивость смертности молодняка в популяциях лося. — В: Экология популяций, ч. 2. , 1989, с. 118—120.
  • Копытные животные и крупные хищники на заповедных территориях. — М: Наука, 1989. — 251 с.
  • Оценка состояния популяции оленьих. АН, Ин-т эволюц. морфологии и экологии животных им. А. Н. Северцова. — М.: Наука, 1993. — 270 с.
  • Об установлении минимальных размеров заповедников. В: Проблемы заповедного дела, вып. 6. Теория и практика заповедного дела. Сборник научных трудов. Отв. ред. Соколов В. Е. 1993, с. 27–61.
  • Филонов К. П., Шадрина Г. Д. Крупные наземные млекопитающие в заповедниках России: состояние и перспективы сохранения // Состояниетериофауны в России и ближнем зарубежье. Тр. Международного совещания 103 февраля 1995 г., Москва. М., 1996. С. 343—348.
  • Соколов В. Е., Филонов К. П., Нухимовская Ю. Д., Шадрина Г. Д. Экология заповедных территорий России — М.: Янус-К, 1997. — 574 с.

Загалом у творчому доробку К. П. Філонова близько 200 наукових публікацій[1]

Примітки

ред.
  1. а б в г Волох А. М., Попенко В. М. Вклад К. П. Филонова в формирование мелитопольской зоологической школы// Вестник зоологии, 2001. — Т. 35, № 5. — С. 107—109
  2. Нухимовская Ю. Д., Корнеева Т. М., Саксонов С. В. Светлой памяти Константина Павловича Филонова (7.05.1921-20.10.1998) //Самарская Лука, 2001, № 11, с. 356—358.
  3. Центральний архів Міністерства оборони РФ (ЦАМО), ф. 33, оп. 682525, спр. 382, л. 283. — URL: http://podvignaroda.mil.ru/?#id=10872077&tab=navDetailDocument [Архівовано 2012-03-15 у Wayback Machine.]
  4. ЦАМО, ф. 33, оп. 682526, спр. 169, л. 132. — URL: http://podvignaroda.mil.ru/?#id=150496539&tab=navDetailDocument [Архівовано 2012-03-15 у Wayback Machine.]
  5. ЦАМО, ф. 33, оп. 687572, спр. 977, л. 7
  6. Воловник С. В., Крылов Н. В. Мелитопольский пединститут: страницы истории. — Мелитополь: Издательский дом МГТ, 2014. — 170 с. [Про К. П. Філонова] — С. 129
  7. Дарлингтон Ф. Зоогеография. — М.: Прогресс, 1966. — 520 с.

Джерела

ред.
  • Волох А. М., Попенко В. М. Вклад К. П. Филонова в формирование мелитопольской зоологической школы // Вестник зоологии, 2001. — Т. 35, № 5. — С. 107—109.
  • Нухимовская Ю. Д., Корнеева Т. М., Саксонов С. В. Светлой памяти Константина Павловича Филонова (7.05.1921-20.10.1998) //Самарская Лука, 2001, № 11, с. 356—358.