Барбу Стефанеску-Делавранча

Барбу Стефанеску-Делавранча
Barbu Ştefănescu Delavrancea
Ім'я при народженніБарбу Штефанеску
ПсевдоDelavrancea
Народився11 квітня 1858(1858-04-11)[2]
Бухарест, Румунія[2]
Помер29 квітня 1917(1917-04-29)[1][2][…] (59 років)
Ясси, Румунія[2]
ПохованняЕтернітате (цвинтар)
ГромадянствоРумунія
Діяльністьписьменник, поет, публіцист, політичний діяч
Alma materБухарестський університет
Знання моврумунська
ЧленствоРумунська академія
Посадачлен Палати депутатів Румунії[d]
ДітиCella Delavrancead і Henrieta Delavrancead
Автограф

Барбу Стефанеску-Делавранча (справжні ім'я та прізвище — Барбу Штефанеску, рум. Barbu Ştefănescu Delavrancea, 11 квітня 1858, поблизу Бухареста — 29 листопада 1918, Ясси) — румунський письменник, поет, публіцист, політичний діяч. Член Румунської академії1912). Один з провідних діячів національного відродження Румунії.

Біографія

ред.
 
Барбу Cтефанеску-Делавранча на поштовій марці Румунії, 1958

Народився в багатодітній сім'ї. Вивчав право в університеті Бухареста, потім навчався в Парижі. В кінці життя Делавранча був депутатом і міністром громадських робіт.

Помер і похований у Яссах.

Творчість

ред.

Автор реалістичних новел з акцентами на соціально-громадській критиці, поем в прозі, драматичних творів.

Як поет дебютував в 1877 з віршами в газеті «Вільна Румунія». Як новеліст — в 1883. Його перша книга оповідань «Султеніке» (1883) присвячена життю села. Реалістичний талант письменника в повній мірі проявився в Новелістичному збірнику «Паразити» (1893), що розкриває картину морального занепаду суспільства. У циклі історичних трагедій «Захід сонця» (1909), «Буран» (1910), «Зірка» (1911) Делавранча звернувся до минулого країни, воскрешаючи драматичні ситуації внутрішніх міжусобиць, що неминуче супроводжували багатовікову боротьбу за незалежність.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.