Відкрити головне меню

Барабанов Василь Арсентійович (21 квітня 1900, село Алтуф'єво Московської губернії, нині в межах міста Москви — 1964, Москва) — полковник ДБ (держбезпеки), Герой Соціалістичної Праці, 1-й заст. начальника ГУЛАГу МВС СРСР.

Барабанов Василь Арсентійович
Народився 21 квітня 1900(1900-04-21)
Алтуф'євський
Помер 1964
Москва, Російська РФСР, СРСР
Поховання Нове Донське кладовище
Діяльність офіцер
Військове звання полковник
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1952
Орден Леніна — 1945Орден Леніна — 1950Орден Леніна — 1952Орден Червоного Прапора  — 1944
Орден Червоного Прапора  — 1954Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1946Орден Трудового Червоного Прапора — 1941Орден Червоної Зірки  — 1943
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)— 1932

Зміст

Дати з біографіїРедагувати

  • 1924 — закінчив Ленінградську військово-господарську академію;
  • з 1 червня 1924 — помічник уповноваженого ОВ (особливого відділу) ОГПУ (Москва);
  • з 30 травня 1925 — уповноважений там же;
  • з 1 липня 1926 — помічник начальника відділення там же;
  • з 1 січня 1929 — заст. начальника відділення ОВ ОГПУ Середньо-Азійського військового округу (Ташкент);
  • з 15 грудня 1929 — начальник відділення ОВ ОГПУ 1 корпусу (Москва);
  • з 1 травня 1931 — помічник начальника відділу ОВ ОГПУ МВО (Москва);
  • з 10 серпня 1932 — заст. начальника управління військ ОГПУ Московської області (Москва);
  • з 1 квітня 1933 — начальник 3 відділу і заст. начальника Дмитровського ВТТ ОГПУ;
  • з 1 квітня 1935 — начальник промислу Ухто-Печорського ВТТ НКВС (Ухта Комі АРСР);
  • з 11 березня 1936 — начальник рудника там же;
  • з 1 листопада 1936 — начальник відділення там же;
  • з 1 грудня 1937 — помічник начальника управління УЖДС НКВС на Далекому Сході (м. Свободний Амурської області);
  • з 18 січня 1940 — начальник Нижньо-Амурського УВТТ НКВС (Комсомольськ-на-Амурі Хабаровського краю);
  • з 1 квітня 1942 — начальник Саратовського ВТТ НКВС (м. Красноармійськ Саратовської області);
  • з 21 вересня 1942 — начальник Північно-Печорського УВТТ НКВС (селище Абезь Комі АРСР);
  • з 26 грудня 1946 — заст. начальника ГУЛЖДС МВС СРСР (Москва);
  • з 28 квітня 1947 — начальник Північного управління залізничного будівництва МВС (селище Абезь Комі АРСР);
  • з 5 лютого 1949 — начальник Північного управління залізничного будівництва і заст. начальника ГУЛЖДС МВС СРСР;
  • з 14 липня 1950 — начальник УВТТ та будівництва Цимлянського гідровузла Волго-Донського судноплавного каналу МВС;
  • з 11 липня 1952 — начальник Главспецнефтестроя МВС СРСР;
  • з 3 липня 1954 — 1-й заст. начальника ГУЛАГу МВС СРСР;
  • з 20 червня 1956 — на пенсії.

СпецзванняРедагувати

НагородиРедагувати

  • орден Трудового Червоного Прапора (28 червня 1941);
  • орден Червоної Зірки (15 вересня 1943);
  • орден Червоного Прапора (3 листопада 1944 року, за вислугу років);
  • орден Леніна (12 травня 1945);
  • орден Вітчизняної війни 2 ступеня (21 червня 1946);
  • орден Леніна (27 листопада 1950 р за будівництво залізниці «Кожва — Воркута»);
  • орден Леніна і звання Героя Соцпраці (19 вересня 1952 року, за будівництво Волго-Донського судноплавного каналу);
  • орден Червоного Прапора (5 листопада 1954).

ПосиланняРедагувати