Бандикота індійська
Бандикота індійська[1] (Bandicota indica) — вид гризунів з родини мишевих, що мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.
| Бандикота індійська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Рід: | Бандикота (Bandicota) |
| Вид: | Бандикота індійська (B. indica)
|
| Біноміальна назва | |
| Bandicota indica (Bechstein, 1800)
| |
Опис
ред.Бандикота індійська — великий гризун (найбільший в роді бандикота). Довжина тіла без врахування хвоста сягає від 19 до 33 см, довжина хвоста сягає від 19 до 28 см. Може досягати ваги 1,1 кг. Шерсть на верхній частині тіла темно-сіро-коричнева; є багато окремих довгих і чорних волосин. Боки сірі, на животі коротка шерсть світло-сірого кольору.[2] Хвіст довгий, голий, покритий лусочками, лапи темні зі світлими кігтями. Молоді особини значно світліші за дорослих. У самок 6 пар сосків.
Екологія
ред.Самка за своє життя народжує 8-10 разів. Народжується від 8 до 14 щурят. Бандикоти досягають статевої зрілості у віці 50-60 днів. Тривалість життя дорослих особин становить близько року.
Індійська бандикота веде нічний спосіб життя. Як і більшість щурів, загалом всеїдна. Поблизу людських поселень харчується відходами. Також вона їсть рослинний корм, як зелені частини рослин. так і насіння; може полювати на свійську птицю.
Незважаючи на схильність до синантропії, бандикоти риють нори поза людськими житлами в землі. Нори глибокі, з окремими камерами для гнізда і харчових запасів. в норі живе самець або самка з дитинчатами.
Поширення і збереження
ред.Бандикота індійська мешкає в Південній та Південно-Східній Азії, а також на Тайвані і Яві. Це поширений вид, в деяких місцях вважається шкідником. МСОП вважає вид таким, що не потребує особливого нагляду.
Примітки
ред.- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 149.
- ↑ Yapa, A.; Ratnavira, G. (2013). Mammals of Sri Lanka. Colombo: Field Ornithology Group of Sri Lanka. с. 1012. ISBN 978-955-8576-32-8.
Посилання
ред.- S.H.Prater. The Book of Indian Animals. — Third (Revised) edition. — Bombay : Bombay Natural History Society, 1971. — С. 211-212.
- Isaan delicacies: Rice Rats or Greater Bandicoot Rat (Bandicota indica) (англ.). Tropical Ramblings. Life in Thailand. Архів оригіналу за 15 липня 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - Vincent Herbeteau, Florent Demoraes, Jean-Pierre Hugot, Pattatamaporn Kittayapong, Gerard Salem, Marc Souris, Jean-Paul Gonzalez. Perspectives on Applied Spatial Analysis to Animal Health. A Case of Rodents in Thailand (PDF) (англ.). New York Academy of Sciences. Процитовано 17 февраля 2011.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)[недоступне посилання з Июнь 2018] - Vincent Herbreteau, H.Andrianasolo, G.Chauvancy, J.P.Gonzalez. Space technologies for the delineation of potential habitats of Banticota indica rodents, Hantavirus hosts in Nakhon Pathom province (Thailand) (англ.). GIS Development. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 15 февраля 2011.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|datepublished=(довідка) - Datasheet. Knowledge Bank. plantwise.org. 8439. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 травня 2021.