Балтазар Горват
Балтазар Горват | |
---|---|
угор. Horvát Boldizsár | |
Народився | 1 січня 1822 Сомбатхей |
Помер | 28 жовтня 1898 (76 років) Будапешт |
Поховання | Керепеші |
Громадянство | Угорщина |
Діяльність | Політик, письменник, поет |
Знання мов | угорська |
Членство | Угорська академія наук |
Посада | член Національних зборів Угорщини[d][1], Міністр правосуддяd, член Національних зборів Угорщини[d][1], член Національних зборів Угорщини[d][1], член Національних зборів Угорщини[d][1] і член Національних зборів Угорщини[d][1] |
Партія | Address Partyd[1], Deák Partyd[1], Radical partyd[2] і Ліберальна партія (Угорщина)[1] |
Родичі | Boldizsár Lángd |
Балтазар Горват (угор. Horvát Boldizsár; 1 січня 1822, Сомбатхей — 28 жовтня 1898, Будапешт) — угорський політик, юрист, прозаїк і поет, міністр юстиції Угорщини (1867-1871). Член Угорської академії наук.
Біографія
ред.Горват народився 1 січня 1822 у місті Сомбатхей.
Був в 1848 депутатом Будапештського сейму і брав активну участь в Угорській революції 1848—1849. Після того, як повстання було придушене, Горват був притягнутий до військового суду, але вже в 1850 був звільнений з-під варти і зайнявся адвокатською практикою.
Як один з видатних діячів партії Ференца Деака, з 20 лютого 1867 по 5 червня 1871 обіймав посаду міністра юстиції Угорщини в кабінеті Андраші Дюла, провів багато реформ, зокрема, скасував тілесні покарання в країні. На цій посаді його змінив Іштван Бітто.
Також ним, як вченим, було видано кілька праць, що стосуються юриспруденції.
Балтазар Горват помер 28 жовтня 1898 в місті Будапешті. Пізніше на батьківщині Горвата йому був встановлений пам'ятник.
Його дочка була одружена з фізиком Етвешом Лорандом.
Джерела
ред.- Bokor József (szerk.). A Pallas nagy lexikona. Arcanum: FolioNET. ISBN 963 85923 2 X (1893—1897, 1998).
- Magyar életrajzi lexikon I. (A-K). Főszerk. Kenyeres Ágnes. Budapest: Akadémiai. 1967. 742.
Посилання
ред.- Boldizsár Horvát [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Nordisk familjebok.
- ↑ а б в г д е ж и Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 383. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
- ↑ Béla P. Az 1848-1849. évi első népképviseleti országgyűlés történeti almanachja / за ред. P. Béla — Budapest: Argumentum Kiadó, 2002. — С. 1273. — 1367 с. — ISBN 963-00-9540-8