Балка Водяна (Покровський район)
Балка Водяна — балка системи річки Казенний Торець загальною протяжністю 8,5 км. Витоки струмку балки Водяна знаходяться в районі міста Родинське Покровської міськради Донецької області, гирло — на північно-західній околиці смт Новоекономічне Покровського району. Впадає в струмок балки Грузська, ліву притоку річки Казенний Торець. Притоком струмка балки Водяна є струмок балки Осинова (Осинувата)[1][2].
| Балка Водяна | |
|---|---|
| Витік | |
| Гирло | |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Покровський район |
| Довжина | 8,5 км |
Історичні назви
ред.- яр Брудний — характеризує стан ґрунту по балці[3];
- балка Спірна — по балці проходила межа між землями селян Новоекономічного і поміщика М.Чапліна, а землі на межі часто були предметом суперечок між сусідями[4][5];
- балка Водяна — характеризує водний режим по балці, оскільки тут відомі джерела, що б'ють і виходять з порід кам'яновугільної та пермської формацій[2][6][7].
Оскільки уздовж балки на протяжності бл. 6 км (з 8,5 км) розташоване велике село Красний Лиман, місцеві мешканці називають балку «Лиманською». Крім того, на початку ХХ століття її називали «балкою Муханова», оскільки тут був розташований хутір Муханова.
В межах міста Родинське яр Брудний на початку ХХ століття продовжувався на північ на 2-2,5 км від нинішніх витоків струмку балки (в районі міського ринку) — до району в 1 км на північний схід від станції Родинська[3]. Називали це продовження «балкою Пасіка», оскільки в 30-ті роки тут була колгоспна пасіка.
По балці Водяна розташовані очисні споруди міста Родинське, ставок «Марково» (за селом Красний Лиман, знаходиться у занедбаному стані) і пруд-освітлювач шахти «Капітальна» (майже біля гирла)[1]. Біля ставку «Маркове» знаходиться Казенний ліс. По Осиновій балці є пруд-освітлювач шахти «Родинська», по Берестовій — освітлювачі шахти «Краснолиманська».
В долині балки Водяна знаходили залізну руду і кам'яне вугілля; останнє тут розробляли в кустарний і напівкустарний спосіб. Відомі шахти, що працювали у маєтку Мирна Долина (район ставку «Маркове»), на східній околиці села Красний Лиман і в 500 м від братської могили радянських воїнів і будівлі колишньої сільради. Рештки відвалу породи останньої шахти збереглися до наших днів (2017 рік). Працювала мала шахта і біля злиття струмків балок Осинова й Берестова — це в районі ставків-освітлювачів шахти «Краснолиманська»[6][7][8][9][10].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Карта Генштаба. Квадрат М-37-123 Доброполье // Старинные карты. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. [Архівовано 2020-11-11 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Лист 26-15 Троицкое с привязкой. Трёхверстовка. Военно-топографическая карта Шуберта // Это место. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020.
- ↑ а б Планы генерального межевание Екатеринославской губернии. Карты ПГМ Бахмутского уезда.
- ↑ И.Вильсон (1859). Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населенных мест по сведениям 1859 года. СПб.
- ↑ Луковенко С.П. Разино. На спорной меже // Форум газеты ПОИСК: Історія навколишнії сел і селищ округи. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. [Архівовано 2020-11-24 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Носов А.А. (1-й), Носов А.А. (2-й) (1868). Описание Западной части Донецкого каменно-угольного кряжа. СПб.
- ↑ а б Гуров А. В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.
- ↑ Н.И.Спельт. Проходка плывуна шахтою № 3 на Новоэкономическом руднике Донецко-Грушевского Акционерного Общества каменноугольных и антрацитовых копей // Горный журнал, № 4-5. 1916.
- ↑ Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
- ↑ Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
