Балаклавка
Балакла́вка, Балаклава — річка в Україні у Балаклавському районі Автономної Республіки Крим, в південно-західному Криму (басейн Чорного моря)[1].
Опис ред.
Довжина річки приблизно 4,18 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 3,33 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,26[2]. Формується 3 притоками (Какди-Су, Пелагос, Хун)[3] та загатами[2].
Розташування ред.
Бере початок біля колишнього села Ушаковка[4]. Тече переважно на південний схід через колишні населені пункти Кади-Кой, Балаклаву[5] і впадає у Балаклавську бухту (Чорне море).
Цікаві факти ред.
- На північній стороні від витоку річки пролягає автошлях Р27 (автомобільний шлях регіонального значення на території України, АР Крим — Севастополь — Інкерман)[2].
- На лівому березі річки лежить Балаклавська долина[2].
Примітки ред.
- ↑ Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 31
- ↑ а б в г google.com.ua/maps/@44.5164308,33.5901854,14.25z?hl=uk
- ↑ Топонимы Севастополя и окрестностей // Балаклавка, река. Архів оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ Генеральный штаб // Севастополь // СССР. УССР Крымская область // Ушаковка. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXV, лист: 12. Показаны территории: Таврической губернии. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |