Бакасір Алі Ахмед
Бакасір Алі Ахмед (1910, Сурабая, Індонезія — 1969) — єгипетський письменник.
| Бакасір Алі Ахмед | |
|---|---|
 | |
| Народився |
21 грудня 1910[1] Сурабая, Індонезія |
| Помер |
10 листопада 1969[1] (58 років) Каїр, Єгипет ·серцево-судинні захворювання |
| Країна |
 Ємен Індонезія |
| Діяльність | поет, письменник, прозаїк-романіст, перекладач |
| Галузь | література[2] і переклад[2] |
| Знання мов | індонезійська і арабська[2] |
Життєпис ред.
Перші свої твори він друкував у 1934 році (соціальна драма «Ліцар, або в столиці пісків»). Він написав більше за 30 п'єс, переважно на історичну тему — «Ехнатон і Нефертіті» (1940), «Трагедія Едіпа» (1949) та ін. Також він є автором історичного роману «Життя Шуджаа», соціальної комедії «Цвяшок Гохі» (1952) і антисіоністської п'єси «Новий Шейлок» (1945).[3]
Примітки ред.
- ↑ а б в ідентифікатор VIAF
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Бакасір Алі Ахмед // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 326.