Відкрити головне меню

Гаяз Ісламетдінович Баймурзін (19131948) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944). У роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 13-го гвардійського авіаційного полку дальньої дії 4-ї гвардійської авіаційної дивізії дальньої дії 4-го гвардійського авіаційного корпусу дальньої дії, гвардії майор. Здійснив 220 бойових вильотів.

Баймурзін Гаяз Ісламетдінович
башк. Баймырҙин Ғаяз Исламетдин улы
Народження 1 січня 1913(1913-01-01)
с. Берданиш
Смерть 7 травня 1948(1948-05-07) (35 років)
Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Бомбардувальна авіація
Роки служби 19361948
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank major infobox.svg Майор авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

БіографіяРедагувати

Народився 1 січня 1913 року в селі Берданиш Російської імперії (за іншими даними в селі Галікаєво), нині Аргаяшського району Челябінської області.[1] За національністю башкир[2].

У чотири роки Гаяз залишився сиротою. Виховувався у великій родині дядька Шихаба. Закінчив Аргаяшську неповну середню школу. Деякий час працював секретарем у сільраді. Потім навчався в Бєлорєцькому металургійному технікумі в Башкортостані.

У Червону Армію призваний в серпні 1936 року Аргаяшським райвійськкоматом Челябінської області. Закінчив Енгельську військову школу льотчиків у 1940 році.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1942 року. Член ВКП(б) з 1943 року. До 14 жовтня 1944 року виконав 220 бойових вильотів на бомбардування військово-промислових об'єктів у тилу ворога (в тому числі 4 рази брав участь у бомбардуваннях міста Гельсінкі і 2 рази — міста Будапешта). Екіпаж Г. І. Баймурзіна 6 разів літав на виконання спецзавдань по викиду боєприпасів і озброєння партизанів в райони міст Зволен і Брозно. За весь період бойової роботи його екіпаж скинув на ворога 410 тон бомб. Загальний наліт 320 годин вдень і 817 годин — вночі.

Після війни Г. І. Баймурзін продовжував службу у ВПС СРСР.

Загинув в авіаційній катастрофі 7 травня 1948 року, похований у місті Умань (Україна).

НагородиРедагувати

Пам'ятьРедагувати

  • У селі Кунашак Челябінської області ім'ям Героя названа вулиця, біля будівлі місцевої школи встановлено його бюст.
  • На будівлі середньої школи № 2 селища Аргаяш встановлена меморіальна дошка.
  • У музеї Бєлорєцького металургійного технікуму Герою присвячений спеціальний стенд.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати