Базилевський Борис Миколайович
Борис Миколайович Базилевський (6 серпня 1946, Київ) — український дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України.
| Борис Миколайович Базилевський | |
|---|---|
| Народився | 6 серпня 1946 (77 років) Київ |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | Дипломат |
| Відомий завдяки | Надзвичайний та Повноважний Посол України. |
| Alma mater | Московський державний інститут міжнародних відносин |
| Нагороди |  |
Біографія
ред.Народився 6 серпня 1946 року в Києві. Закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин (1969), спеціаліст з міжнародних відносин. Кандидат юридичних наук. Володіє іноземними мовами: російською та англійською.
З 1964 по 1969 — студент Московського державного інституту міжнародних відносин МЗС СРСР З 1969 по 1969 — референт відділу Південної Азії МЗС СРСР З 1969 по 1975 — стажер, аташе, третій секретар Посольства СРСР у Пакистані, м. Ісламабад З 1975 по 1978 — третій секретар, другий секретар відділу Південної Азії МЗС СРСР З 1978 по 1980 — перший секретар відділу преси МЗС Української РСР З 1980 по 1988 — науковий співробітник, завідувач сектору Дипломатичної академії МЗС СРСР З 1988 по 1991 — завідувач сектору, завідувач відділу Науково-дослідницького центру інформатики МЗС СРСР З 1991 по 1992 — головний консультант сектору міжнародних зв'язків Верховної Ради України З 1992 по 1995 — завідувач Секретаріату Комісії Верховної Ради України у закордонних справах З 1995 по 1999 — голова Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД. З 06.1999 по 08.2005 — Генеральний консул України в Чикаго (США). З 09.2005 по 01.2008 — Директор Департаменту консульської служби МЗС України З 25.01.2008 по 05.02.2010 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ірландії
Дипломатичний ранг: Надзвичайний та Повноважний Посол (2006).
Нагороди
ред.- Орден «За заслуги» III ступеня
- Відзнака МЗС України І ступеня,
- Відзнака МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ України»
- Почесна грамота МЗС України
Посилання
ред.- Український дипломатичний корпус
- Указ Президента України № 1107/2007 [Архівовано 6 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України № 113/2010 [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]