Відкрити головне меню

Дмитро́ Анато́лійович Бази́ка (* 1952) — імунолог-алерголог, доктор медичних наук (1993), лавреат Державної премії України у галузі науки і техніки (2007), заслужений діяч науки і техніки України (2012), академік НАМНУ (2017).

Базика Дмитро Анатолійович
Народився 7 листопада 1952(1952-11-07) (66 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність винахідник
Alma mater Запорізький державний медичний університет
Науковий ступінь Доктор медичних наук
Нагороди Державна премія України в галузі науки і технікиЗаслужений діяч науки і техніки України

ЖиттєписРедагувати

Народився 1952 року в місті Одеса; син Анатолія Базики.

1976 року закінчив Запорізький медичний інститут. Працював лікарем в 1977—1979 та 1982—1984 роках. Протягом 1984—1987 років — старший науковий співробітник науково-дослідницької лабораторії Київський медичний інститут|Київського медичного інституту; з 1987 по 1993 рік — науковий співробітник лабораторії клінічної імунології Наукового центру радіаційноі медицини

1993 року здобув вчене звання доктора медичних наук, від того ж року й до 20000-го — завідуючий лабораторією імуноцитології, від 2001-го — завідуючий відділу клінічної імунології Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМНУ. Одночасно від 2000 року — перший заступник директора цього ж Центру, з 2011 р.- обраний генеральним директором.

Лавреат Державної премії України у галузі науки і техніки 2007 року — «За визначення механізмів радіоіндукованих онкогематологічних та онкологічних ефектів Чорнобильської катастрофи, розробку і впровадження новітніх технологій медичного захисту постраждалих»; співавтори Бебешко Володимир Григорович, Богданова Тетяна Іванівна, Бруслова Катерина Михайлівна, Епштейн Овсій Володимирович, Омельянець Микола Іванович, Романенко Аліна Михайлівна, Тронько Микола Дмитрович.

2012 року вдостоєний почесного звання заслуженого діяча науки і техніки України.

Від 2017 року — академік НАМНУ.

Дослідження полягають в царині дерматології та присвячені вивченню патоморфології хронічних дерматозів (зокрема червоний плоский лишай) та розробці методів патогенетичної терапії.

Займається дослідженнями особливостей рецепторного апарату та функціоної активності клітин крові при ранніх та відстрочених наслідках опромінення у потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи. Вивчає зміни нейроімунної взаємодії після опромінення та рецепцію лімфоцитами гормонів. Чк науковець встановив типи нейропептидної регуляції периферійного пулу імунних клітин.

Серед винаходів:

  • «Спосіб діагностики ризику розвитку онкопульмонологічних захворювань у хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів, які зазнали інгаляційного надходження радіонуклідів», 2012, співавтори, Швайко Людмила Іванівна, Сушко Віктор Олександрович, Базика Костянтин Дмитрович.

Серед робіт:

  • «Динаміка морфологічних змін шкіри в різних стадіях та при різних формах червоного плоского лишая», 1976
  • «Чорнобильська атомна електростанція — Славутич: медичні аспекти», 1996 (співавтор)
  • «Children after Chernobyl: immune cells adaptive changes and Stable alterations under low-dose irradiation», 1997 (співавтор)
  • «Імунна система. Гостра променева хвороба», 1998
  • «Йонізуючі випромінення та нейроімунологія», 1998
  • «Імунологічна реабілітація хворих на енцефалопатії при професійному опроміненні» 1999, (співавтор).

ДжерелаРедагувати