Базель-Бадішер-Бангоф

Координати: 47°34′05″ пн. ш. 07°36′23″ сх. д. / 47.56806° пн. ш. 7.60639° сх. д. / 47.56806; 7.60639

Базель-Бадішер-Бангоф (нім. Basel Badischer Bahnhof) - одна із залізничних станцій (вокзалів) Базеля (Швейцарія). Хоч станція знаходиться на території Швейцарії, перони та частина внутрішніх приміщень вокзалу мають екстериторіальний статус і належать Німеччині, сама станція належить Німецьким залізницям. Транскордонний перехід розташований у підземному переході, що веде від зала очікування до перонів. Базель-Бадхер-Банхоф - один з двох великих залізничних станцій Базеля, другий — вокзал Базель SBB, який є під орудою Швейцарських федеральних залізниць.

Вокзал станції Базель-Бадішер-Бангоф
Частина фасаду
Головний зал

Станцію обслуговують лінії Basel Regional S-Bahn — RE, RB, S6, а також ліній ICE та EC/IC до/з Фрайбурга, Карлсруе, Мангейма, Франкфурта, Гамбурга, Берліна та інших міст Німеччини.

ІсторіяРедагувати

У березні 1838 року Großherzoglich Badische Staatseisenbahnen (залізниці великого герцогства Баден) розпочали будівництво залізниці що прямує з Маннгейма через Гайдельберг, Карлсруе і Фрайбург. Ця залізниця отримала назву Hauptbahn або Rheintalbahn. Швейцарська залізнична комісія висловила бажання про продовження лінії до Базеля і підписала відповідний контракт з державою Баден в 1842 році.

У січні 1851 року дорога Rheintalbahn була доведена до селища Гальтінген (частина міста Вайль-на-Рейні) поруч зі швейцарським кордоном. Поки між урядами двох країн не було досягнуто згоди про будівництво станції в Базелі, пасажири перевозилися через кордон на омнібусах .

Нарешті 27 липня 1852 року в дію вступила угода між урядами Бадена і Швейцарської Конфедерації, яка продовжує діяти до цих пір. Проте початок будівництва затримався ще на декілька років через те, що швейцарська сторона хотіла, щоб новий вокзал був тупиковим, в той час як німці планували продовжити залізницю з Базеля далі у Вальдсгут-Тінген.

Лінія з Гальтінгена до Базелю відкрилася 19 лютого 1855 року. Спочатку як вокзал використовувалося тимчасова дерев'яна будівля. У 1856 році до цієї станції була підведена лінія в Констанц. 10 квітня 1859 року Баден і Швейцарія досягли угоди про будівництво постійного вокзалу. Будівництво нового вокзалу розпочалося у травні того ж року.

Станція була перенесена на своє нинішнє місце в 1906-1913 роках. Архітектор сьогоденної вокзальної будівлі — Карл Мозер.

Особливий статусРедагувати

Станція розташована на швейцарській території, але відповідно до договору 1852 року велика частина станції (перони та частина тунелю, що веде до них) мають статус відповідний статусу території Німеччини. Станція належить і обслуговується німецькими залізницями. Проте крамниці в холі вокзалу (до контрольно-пропускного пункту) розташовані в Швейцарії і використовують швейцарський франк, а не Євро.

У тунелі, що веде від холу до перону, розташований контрольно-пропускний пункт, який після скасування прикордонного контролю більше не діє.

БібліографіяРедагувати

  • Deutsche Bundesbahn, Betriebsamt Basel (Hrsg.)/Klaus Valk (Red.): Der Badische Bahnhof in Basel: zum 70jährigen Bestehen am heutigen Standort u. aus Anlass d. Fertigstellung d. umfassenden Erneuerungsarbeiten; Basel: Dt. Bundesbahn, Betriebsamt Basel, 1983
  • Albert Kuntzemüller: Hundert Jahre Badischer Bahnhof Basel; in: Schweizerisches Archiv für Verkehrswissenschaft. Jg. 10, Nr. 2, S. 168—181; Zürich: Orell Füssli, 1955
  • Adolf Schmid: 150 Jahre Basel Badischer Bahnhof; in: Badische Heimat, Jg. 82, S. 798—803; Freiburg i.Br., 2002
  • Werner Stutz: Bahnhöfe der Schweiz — Von den Anfängen bis zum Ersten Weltkrieg, Verlag Berichthaus Zürich, 1976; ISBN 3-85572-018-5