Багалій-Татаринова Ольга Дмитрівна

Багалій-Татаринова Ольга Дмитрівна (* 7 жовтня 1890, Харків — † 19 вересня 1942, Харків) — український історик, архівіст, бібліограф, бібліотекознавець. Донька академіка Дмитра Багалія, його секретар і помічниця.

Ольга Дмитрівна
Багалій-Татаринова
Ольга Багалій-Татаринова.jpg
Фотопортрет
Народилася 7 жовтня 1890(1890-10-07)
Харків, Російська імперія
Померла 19 вересня 1942(1942-09-19) (51 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
·дорожньо-транспортна пригода
Громадянство Російська імперія, СРСР
Національність українка
Місце проживання Харків
Діяльність історик, архіваріус, бібліограф
Галузь історія
Alma mater Вищі жіночі курси
Науковий керівник Багалій Дмитро Іванович
Заклад Харківський університет
Батько Багалій Дмитро Іванович
У шлюбі з В. Є. Татаринов
Діти син Юрій

ЖиттєписРедагувати

Народилася в Харкові в родині професора Харківського університету, вченого-історика Д. І. Багалія. Сім'я мала четверо дітей: Наталія (1888—1968), Ольга (1889—1942), Олександр (помер у віці 5 років) та Марія (1899—1920). Родина мешкала на Технологічній вулиці (нині — вулиця Багалія), де й нині живуть нащадки Багаліїв.

У 1907 р. Ольга разом із сестрою Наталею закінчила харківську гімназію, в 1914 р. — історичне відділення історико-філологічного факультету Вищих жіночих курсів у Москві.

У 1918 році Ольга Багалій одностайно було обрано в члени Харківської громадської бібліотеки (ХГБ) шляхом прямого балотування. Цього ж року Ольга Дмитрівна закінчила тримісячні курси бібліотекарів та почала працювати бібліографом у ХГБ. Також обіймала посади бібліотекаря у кабінеті для читання (1921—1922) та консультаційного відділу. Пізніше, у 1924 р., була заступником завідувача консультаційно-бібліографічного відділу Б. О. Боровича та науковим співробітником бібліотеки.[1]

У 1920—1925 — асистент кафедри російської історії, завідувач кабінетом історії України Харківського інституту народної освіти. Читала курси історіографії Росії та історію соціальних рухів у Росії.
У 1922—1927 — архівістка (з перервою) Харківського історичного архіву. Впорядковувала, описувала і виявляла документи з історії масонства, декабристів на Слобідській Україні, військових поселень у Південній Україні в першій половині XIX століття.

Одночасно в 1922—1925 — аспірантка,
1925-33 — секретар історичної секції, науковий співробітник Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури (з 1930 — Інститут) імені академіка Дмитра Багалія.

У 1928—1929 рр. О. Д. Багалій-Татаринова обіймала посаду завідувачки відділу «Україніка», створеного її батьком за часів, коли він був головою правління Харківської громадської бібліотеки (ХГБ).

У 1930—1934 — позаштатна співробітниця Комісії для вивчення соціально-економічної історії України XVIII—XIX століть у зв'язку з історією революційної боротьби (голова — академік Дмитро Багалій, керівник — професор О. Оглоблин, вчений секретар — Н. Полонська-Василенко).

З 1932 року після смерті батька описувала і впорядковувала його архів, була одним з організаторів видання його творчої спадщини у 15 томах (проєкт не був реалізований).

У 1934—1935 — науковий співробітник Інституту Тараса Шевченка.

Не маючи стабільної роботи, після кампанії «чисток» у наукових установах, Ольга Дмитрівна працювала лаборантом на історичному факультеті Харківського університету (1935).

З 1935 року Ольга Багалій працювала провідним бібліографом Центральної наукової бібліотеки (ЦНБ) Харківського університету.

У 1941 р. Ольга Дмитрівна закінчила роботу над дисертацією, але в умовах окупації міста захистити її не мала змоги. З кінця 1941 р. (після евакуації вишу) і до кінця життя обіймала посаду заступника директора з наукової роботи ЦНБ. Завдяки тому, що у 1942 році О. Д. Багалій входила до складу комісії з «очищення фондів» під час кампанії з вилучення культурних цінностей України, бібліотека університету не втратила фонд рукописів, стародруків, раритетних видань.

1936—1941 співпрацювала з Інститутом української літератури АН УРСР.

Після втечі сталінських військ з України, під час Німецько-радянської війни, включилася у громадську роботу. На початку 1942 була зарахована до групи істориків і архівістів ВУАН на чолі з В. Міяковським для написання історії архівної справи в Україні.

Померла в Харкові внаслідок автокатастрофи.

ТвориРедагувати

  • До джерел про декабристський рух на Україні. «Архівна справа», 1926, кн. 2/3;
  • Записки І. Є. Бецького про лютневі дні 1848 р. в Парижі. Там само, 1927, кн. 2/3;
  • Нариси з історії військових поселень на Україні. «Наукові записки Науково-дослідчої катедри історії української культури», 1927, № 6;
  • Нариси з історії військових поселень на Україні // Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ятдесятих роковин наукової діяльності. — К.: З друкарні Української Академії наук, 1927
  • Матеріали до історії декабристського руху на Україні. В кн.: Нариси з соціально-економічної історії України, т. 1. К., 1932;
  • Матеріали до історії польського повстання на Правобережній Україні 1863 року. «Архівна справа», 1933, № 7/8 [у співавт.].
  • Історія військових поселень в Україні. Із неопублікованої спадщини. — Харків, 2007. — 348 с. — ISBN 978-966-2918-32-8.

ЛітератураРедагувати

  • Березюк Н. М. Дочь историка: Ольга Дмитриевна Багалей-Татаринова (1889—1942 гг.) // Багаліївські читання в НУА, ІІІ. Д. І. Багалій і культура Слобідської України: програма та матеріали, Харків, 6 листопада 2000 р. Харків, 2000. С. 14–24. Електрон. аналог: URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/303/4/doch.pdf
  • Березюк Н. М. О. Д. Багалій-Татаринова: сторінки біографії // Студії з архівної справи та документознавства. — Київ, 2002. — Т.8. — С.190 — 194.
  • Березюк Н. М. Історик і бібліограф Ольга Дмитрівна Багалій-Татаринова // Бібл. форум України.— 2009.— № 4.— С.39—44.
  • Багалій-Татаринова Ольга Дмитрівна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 27–28. ISBN 978-966-02-8536-1 http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/EIF0000083.pdf
  • Верба І. Багалій-Татаринова Ольга Дмитрівна // Довідник з історії України (А — Я). Посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. — 2-ге вид. доопр. і доповн. — К.: Генеза, 2002. — С. 44 — 45.
  • Кравченко В. В. Д. И. Багалей: Научная и общественная деятельность. Х., 1990;
  • Богдашина О. М. Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. акад. Д. І. Багалія. Х., 1994;
  • Богдашина О. М., Кравченко В. В. Багалій-Татаринова Ольга Дмитрівна. В кн.: Українські архівісти: Біобібліографічний довідник, вип. 1. К., 1999;
  • Богдашина О., Верба І. Листи Н. Д. Полонської-Василенко до О. Д. Багалій-Татаринової. В кн.: Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського: Збірник праць молодих вчених та аспірантів, т. 3. К., 1999;
  • Матяш І. Архівна наука і освіта в Україні 1920—1930-х років. К., 2000.
  • Павлова Т. Г. О. Д. Багалій: доля історика // Багалій О. Д. Історія військових поселень в Україні. Із неопублікованої спадщини. — Харків, 2007. — С. 5—32. — ISBN 978-966-2918-32-8.
  • Березюк Н. М. Повернені з непам'яті: (О. Д. Багалій-Татаринова, 1889—1942 р.). // Харк. ун-т. — 2001.— 9 січ.
  • Гісцова Л. Харківський історичний архів: 1880—1943 / Любов Гісцова // Архіви України. — 2006. — № 1-6(259). — С. 376—411. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ay_2006_1-6%28259%29__23

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати