Баворов
Баворов (чеськ. Bavorov) — місто у Чехії, розташоване в північно-західній частині Південночеського краю; округ Страконіце - на березі річки Бланіце.
Місто
Баворов
Bavorov
Координати 49°07′19″ пн. ш. 14°04′44″ сх. д. / 49.121931975598° пн. ш. 14.078943841876° сх. д.
|
Історія
ред.Поселення Баворов, ймовірно, виникло задовго до заснування Баворівського замку у 1290 звіковським бургграфом Бавором III зі Страконіц, який жив тут до своєї смерті в 1318.
Перша згадка про поселення відноситься до 1228. Рід Баворів володів панством до 1351, після чого його придбали пани з Рожмберка, сини Петра I з Рожмберка . У 1355 Рожмберки з дозволу короля Карела I спорудили на заході від Баворівського замку на пагорбі Малошин новий замок Гельфенбурк, куди і перемістився адміністративний центр панства, після чого старий замок швидко занепав. Баворівське панство стало частиною панства Гельфенбурзького.
При Рожмберках Баворов отримав привілеї, схожі до привілеїв королівських міст. У 1359 Рожмберки побудували в Баворові лікарню на сім місць і школу для семи учнів. У 1381 Баворову надали право мати свою сургучну печатку, а жителям міста були гарантовані широкі цивільні права і свободи, як і містянам Пісека. В обмін на це Баворов повинен був виплачувати Рожмберкам таку ж данину, як і Пісек. Крім того, Рожмберки подарували Баворову свій герб — червену п'ятипелюсткову троянду на срібному геральдичному щиті — який є гербом міста донині. У 1360—1384 в місті був споруджений новий парафіяльний костел, при якому влаштована бібліотека.
Після смерті Ольдржіха I з Рожмберка в 1390 його син і єдиний спадкоємець Їндржіх III втратив інтерес до Гельфенбурзького панства і Баворова, обравши своєю резиденцією інше місце. Міські привілеї він підтвердив, але нових не надав. Під час гуситських воєн грамоти з міськими привілеями для збереження від ворогів і вогню були замуровані в стіну. Проте їх повністю знищила вологість. У 1474 представники міського самоврядування звернулися до владаржа Їндржіха V з Рожмберка із проханням знову письмово оформити і підписати привілеї міста, що і було зроблено. Міському суду при цьому було даровано додаткове право виносити смертні вироки.
У 1475—1503 Гельфенбурзьке панство мало інших власників (Яна зі Швамберка, панів з Ченова), які також підтверджували права міста Баворова, проте згодом панство повернулося у володіння Рожмберків. У 1552 владарж Вілем з Рожмберка домігся від короля права для Баворова проводити два щорічні великі ярмарки (в дні Святих Лаврентія і Мартіна) і щотижневі хлібні ярмарки. Крім того, місто отримало право ставити свою печатку на червоному сургучі. У тому ж році Вілем з Рожмберка заснував в Баворові цех шевців.
У 1593 владарж Петро Вок з Рожмберка продав Гельфенбурзьке панство за 20 000 коп празьких грошів Прахатіцькій громаді, яка в 1607 підтвердила і розширила міські привілеї Баворова. Місто отримало право варити в панській пивоварні ячмінне і пшеничне пиво. Після битви на Білій горі в 1620 всі прахатіцькі володіння, включаючи Гельфенбурзьке панство, були конфісковані й увійшли до складу королівського домену. Всі міські привілеї були скасовані. Наступного року панство подароване князю Еггенбергу. Для Баворова настали важкі часи: війна, пожежі, епідемії, примусові роботи.
Місто повернуло собі свої привілеї лише в 1675. Еггенберги додатково надали Баворову право проводити щорічні ярмарки в день святого Георгія і в день Введення в Храм Пресвятої Діви Марії. У 1717 всі володіння Еггенбергів перейшли у спадок князівському роду Шварценбергів. 7 серпня 1747 королева Марія-Терезія підписала документ, що підтверджував привілеї Баворова. Це ж було зроблено королями Йосипом II (1 782 ) і Францом I (1793).
Після революційних подій 1848—1849 міські привілеї Баворова були скасовані, а саме місто перейшло в підпорядкування місту Водняни, що суттєво зменшило його значення. Окрім цього в місті трапилася велика пожежа, яка знищила 14 будинків, серед яких була школа і княжий двір. У 1850 Баворов включений до складу Пісецького краю, а в 1853 отримав офіційний статус міста. 9 вересня 1867 ще одна пожежа знищила в Баворові 31 будинок і пошкодила костел.
Після Другої світової війни в 1945 році місто було звільнене армією США. У післявоєнний період в Баворове був організований єдиний сільськогосподарський кооператив (чеськ. Jednotné zemědělské družstvo, JZD), пробурені свердловини питної води та організована її доставка. У 1965—1972 побудований міський басейн. У 70—80-х роках в Баворові велося інтенсивне житлове будівництво, були споруджені сушарка картоплі, пожежна частина, будинок культури. У 1983 відбулося об'єднання JZD Баворов з JZD Хельчице, внаслідок чого виник JZD «Мир» Хельчице.
У 1991 Баворов був прийнятий у чеський Союз міст і муніципалітетів, а в 2000 відповідно до рішення Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки був офіційно закріплений міський статус Баворова.
Пам'ятки
ред.- Парафіяльний костел Вознесіння Діви Марії
- Історичний центр міста
- Пам'ятка природи «Баворовська странь»
- Руїни замку Гельфенбурк
Частини міста
ред.- Баворов
- Бланіце
- Чихтіце
- Свінетіце
- Тоуров
- Утєшов
Населення
ред.На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
|
Посилання
ред.- Баворовський замок на www.castles.cz [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія Баворова на офіційному сайті [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Баворов [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- ↑ Český statistický úřad (unspecified title)
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.