Бабович Бабакай Соломонович
Бабака́й (Нагаму́) Соломо́нович Бабо́вич (або Бобо́вич; карї. Х'аджи-Аг'а Бабак'ай Бабович; дав-євр. נחמו בן שלמה בבאװיץ ירושלמי Нагаму бен Шеломо Бабович Йерушалмі; 1799, Євпаторія — 23 червня (5 липня) 1882[2], Карасубазар) — II Таврійський і Одеський караїмський гахам, громадський діяч, філантроп і меценат. Потомствений почесний громадянин Євпаторії.
| Бабакай Соломонович Бабович | |
|---|---|
| Міський голова Євпаторії | |
| 1834 — 1837 | |
| 2-й Таврійський і Одеський караїмський гахам | |
| 4 травня 1857[1] — 1879 | |
| Попередник | Соломон Бейм |
| Наступник | Пампулов Самуїл Мойсейович |
| Народився |
1799 Євпаторія, Новоросійська губернія |
| Помер |
23 червня 1882 Карасубазар, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Відомий як | торговець, міський голова |
| Підданство |
 Російська імперія |
| Національність | караїм |
| Батько | Соломон Бабакаевіч Бабович |
| Мати | Естер Мордехаївна Коген |
| У шлюбі з | Султан Аронівна Оксюз |
| Діти | Беруха, Тотеш |
| Релігія | караїмізм |
| Нагороди | Медаль «В пам'ять війни 1853-1856» |
Біографія ред.
Бабакай Соломонович Бабович — євпаторійський купець 2-ї гільдії. З 1834 по 1837 роки займав пост євпаторійського міського голови. Під час Кримської війни надав суттєву допомогу російській армії, за що був нагороджений медаллю «В пам'ять війни 1853–1856 рр.». Бабакай Бабович жертвував на витрати війни і на допомогу пораненим. Разом з севастопольською купчихою 2-ї гільдії Тотеш Шакал надав дві квитанції про пожертвування в 1854 році 1300 і 2800 пудів сіна для військ, розташованих в Бельбекській долині.
Разом зі своїм братом Сімою вони також залишили на користь «Товариства піклування про бідних караїмів» 10% доходу від водяного млина та фруктового саду Гон Яфе, що знаходились у Сімферопольському повіті. На користь караїмського товариства Хаджи-Ага Бабакай залишив 128 десятин землі в Євпаторійському повіті, а за своїм заповітом на Олександрівське караїмське духовне училище виділялося 2 тисячі рублів золотом, магазин, льох і дохід від них.
Після смерті свого старшого брата, Сіми Бабовича, Бабакай Бабович займав посаду гахама. Пробув на ній майже чверть століття і з причини глибокої старості змушений був піти на спокій. Бабакай Бабович, як і його брат, був малоосвіченим, але користувався серед свого народу глибокою повагою і шаною.
На свої кошти видав твори караїма Ісаака бен Шеломо (1755–1826): «Ор га-Левана»[3] та «Піннат Ікрат». Також, у 1872 році в Житомирі видав «Шеш Кнафаім» («Шестикрил») — керівництво з математичного визначення місячно-сонячного руху, написаного в 1365 році єврейським математиком і астрономом Іммануель бен Яаковом Бонфіс[4].
У період правління Бабовича караїми були врівноважені в усіх правах з корінним російським населенням імперії (1863 рік).
Література ред.
- Ельяшевич, Борис Саадьевич Бабович Бабакай (он же Нахаму) Соломонович // Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) / Караимы. Материалы к серии «Народы и культуры»; под ред. М. Н. Губогло, А. И. Кузнецова, Л. И. Миссоновой. М., 1993. Вып. XIV, кн. 2, С. 9.
- Бабович Бабакай Соломонович / Просветительство // Караимская народная энциклопедия: в 10 т. / [акад. Ю. А. Полканов, М. Э. Хафуз, Р. А. Айваз, А. И. Очан, Э. И. Чауш; под ред. члена-корр. РАЕН М. М. Казаса]. — СПб., 2006. Т. 5 : Культура крымских караимов (тюрков). — С. 57. — ISBN 5-901495-14-7
- Кефели В. И., Лебедева Э. И. Караимы — древний народ Крыма. Симферополь, 2003. — 135 с. — ISBN 966-7348-02-4
- Лебедева Э. И. Крымская война и караимы. Симферополь, 2004. — 79 с. — ISBN 966-7348-21-0
- Лебедева Э. И. Пример для потомства. Симферополь, 2002. — С. 106. — ISBN 966-7348-07-5
Примітки ред.
- ↑ Бабаджан А. А. К 175-летию Таврического и Одесского караимского Духовного Правления // Известия Духовного Управления караимских религиозных организаций Украины. — Евпатория, 2012. — № 4 (13). — С. 1−2.
- ↑ Метрические данные об умерших караимах Евпатории за 1875−1884 гг. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 16 серпня 2015.
- ↑ Синани И. О. История возникновения и развития караимизма, ч. II. СПб, 1889 г.
- ↑ Влияние Библии и еврейских источников на древнерусскую литературу // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)