Бабкін Олексій Микитович (жовтень 1906(1906), Катеринодар — 6 листопада 1950, Москва) — співробітник ЧК-ОГПУ-НКВД СРСР, генерал-лейтенант (9 липня 1945). Заступник начальника 1-го головного управління при Раді Міністрів СРСР по кадрам. Член Комуністичної партії Радянського союзу.

Бабкін Олексій Микитович
Народився 1906
Катеринодар, Російська імперія
Помер 6 листопада 1950(1950-11-06)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Діяльність інженер-технолог
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Орден Червоного Прапора  — 1943Орден Червоного Прапора  — 1945Орден Червоної Зірки  — 1940
Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)— 1939

Біографія ред.

Народився в Катеринодарі (Росія) в сім'ї опалювача в 1906.

З 1923 учень токаря на машинобудівному заводі «Кубаноль» в Краснодарі. Інструктор, завідувач відділом Краснодарського, Усть-Лабінського райкомів РКСМ, представник ВЛКСМ в Кубанському окрВНО, завідувач відділом Станичного райкому ВЛКСМ (1923–1928), на комсомольській роботі.

У 1928–1930 в РСЧА.

Закінчив Ростовський інститут машинобудування (за іншими відомостями Черкаський політехнічний інститут) в 1935. У 1935–1937 інженер-технолог, помічник начальника цеху Таганрозького машинобудівного заводу «Червоний гідропрес».

У 1937–1938 секретар Сталінського райкому ВКП(б) Таганрога. У 1938 2-й секретар Таганрозького міськкому ВКП(б), завідувач Промисловим відділом Ростовського обкому ВКП(б).

У 1938–1939 слухач курсів НКВС СРСР. У 1939–1940 начальник Управління НКВС по Тульській області.

У 1940–1941 народний комісар внутрішніх справ Казахської РСР, народний комісар державної безпеки Казахської РСР, в 1941–1943 знову нарком внутрішніх справ Казахської РСР, і в 1943–1944 знову нарком державної безпеки Казахської РСР.

У 1944–1945 начальник Управління НКДБ по Челябінській області.

У 1945–1946 уповноважений НКДБ-НКВС СРСР по Латвійській РСР.

У 1946–1949 уповноважений РМ СРСР при НДІ фізичних проблем АН СРСР.

У 1949–1950 заступник начальника 1-го головного управління при РМ СРСР по кадрам.

Помер у Москві.

Звання ред.

  • 17 січня 1939 — капітан державної безпеки;
  • 14 березня 1940 — майор державної безпеки;
  • 22 жовтня 1940 — старший майор державної безпеки;
  • 14 лютого 1943 — комісар державної безпеки 3-го рангу;
  • 9 липня 1945 — генерал-лейтенант.

Нагороди ред.

Посилання ред.