Бабакс великий
| Бабакс великий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterorhinus waddelli (Dresser, 1905)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ianthocincla waddelli Babax waddelli Garrulax waddelli | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ба́бакс великий[3] (Pterorhinus waddelli) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в Тибеті. Вид названий на честь Лоренса Воделла[en], шотландського мандрівника і колекціонера, який зібрав голотип великого бабакса на березі тибетської річки Ярлунґ Цангпо[en][4]
Опис ред.
Великий бабакс досягає довжини 31 см і є одним з найбільших представників родини Leiothrichidae, поряд з великою чагарницею. Забарвлення коричнево-сіре, поцятковане чорними смугами.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[5]
Поширення і екологія ред.
Великі бабакси живуть в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 2700 до 4600 м над рівнем моря. Живляться плодами, насінням і дрібними комахами. Віддають перевагу плодам обліпихи. Зустрічаються поодинці, парами або групами до 8 птахів. Сезон розмноження триває з березня до липня.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція великих бабаксів становить близько 120 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pterorhinus waddelli. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
- ↑ Dresser, Henry E. (2005). Descriptions of three new species of birds obtained during the recent expedition to Lhasa. Proceedings of the Zoological Society of London. 1 (1): 54-55 [54 plate 4]. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 406. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |