А зорі тут тихі (повість)

«А зорі тут тихі» (рос. «А зори здесь тихие») — повість російського радянського письменника Бориса Васильєва, що оповідає про долю п'яти дівчат і їх командира в часи німецько-радянської війни. Написана в 1969 році. Вважається одним з найкращих художніх творів на військову тематику і творів про долю людини на війні[1].

А зорі тут тихі
рос. А зори здесь тихие
Жанрповість
АвторБорис Васильєв
Моваросійська
Написано1969
Опубліковано1969
Країна СРСР

Повість заснована на реальному епізоді війни, коли семеро солдатів, що після поранення служили на одній з вузлових станцій Кіровської залізниці, завадили німецькій диверсійній групі підірвати колії. У живих залишився тільки сержант, командир групи, якому після війни вручили медаль «За бойові заслуги».

Сюжет

ред.

На 171-й роз'їзд в Карелії прибуло поповнення — два відділення дівчат-зенітниць. Одна з них помічає в лісі двох німецьких диверсантів. Командир Федот Васьков розуміє, що німці планують проникнути лісами до стратегічної залізниці і вирішує їх перехопити. Він збирає групу з п'яти зенітниць і, щоб випередити диверсантів, веде загін одному йому відомою дорогою через болота до скелястої гряди. Однак виявляється, що ворожий загін налічує 16 осіб. Васьков відсилає за допомогою одну з дівчат, яка гине в болоті, та починає переслідувати ворога...

Екранізації

ред.

Примітки

ред.
  1. Скончался писатель-фронтовик Борис Васильев [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. На новий фільм «А зорі тут тихі» витратять 220 мільйонів. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.