Ашкеназі

один з двох найчисельніших субетносів євреїв, нащадки вихідців із середньовічної Німеччини та східноєвропейських країн

Ашкена́зі, Ашкена́зи[1] (אַשְׁכְּנַז (іврит) — «Німеччина», МФА[aʃkəˈnazim] (однина), [aʃkəˈnazi]; також יְהוּדֵי אַשְׁכְּנַז (іврит)) — назва одного з двох найчисельніших субетносів євреїв, нащадки вихідців із середньовічної Німеччини та східноєвропейських країн (на відміну від сефардів — вихідців із Іспанії, Португалії та Північної Африки). Користувались переважно мовою їдиш[2].

Ашкеназі
Самоназваїд. אידן
Кількість8 000 000 осіб
Ареал США,  Ізраїль,  Росія,  Україна,  ЄС і  Білорусь
Близькі досефарди, мізрахі
Входить доєвреї
Моваїдиш, іврит
Релігіяюдаїзм

Історія

ред.

Формування субетносу ашкеназі на західноєвропейських територіях бере початок від 476 року. Після зруйнування Західної Римської імперії в V—X століттях у Західній Європі тривав процес творення єврейських громад. На початку ХІ—ХІІ століть ашкеназі називають себе деякі євреї Західної та Центральної Європи, передусім Німеччини та Франції[3]. У процесі асиміляції євреїв у німецькому середовищі виникла мова їдиш — результат розвитку німецьких говірок під впливом семітизмів. Їдиш згодом став однією з найпоширеніших єврейських мов.

Із країн Західної Європи в ХІІІ—XV століттях відбувалася еміграція ашкеназі до Східної Європи: в Польщу, Велике Князівство Литовське та Руське, на українські землі. Протягом XVI—XVII століть в Східній Європі постали громади ашкеназі, що відіграли значну роль в історії єврейського народу. В цих громадах була створена система самоврядування, яка забезпечувала піклування та допомогу кожній сім'ї, кожному члену громади, національну освіту, а також реґулювання взаємин із владою тощо.

Протягом Середньовіччя та Нового часу чисельність ашкеназі у світі невпинно зростала — на межі XVII—XVIII століть ашкеназі за своєю кількістю уже переважали сефардів. Згодом сефарди асимілювалися з ашкеназі, перейняли їхні звичаї та традиції. За даними перепису 1897, на українських землях мешкало понад 3 мільйони євреїв, і всі вони вважали себе ашкеназі. Наприкінці 1920-х років чисельність євреїв у сучасних межах України становила близько 2,5 млн осіб, і більшість з них були ашкеназі. Згодом чисельність єврейського населення значно зменшилась внаслідок міграційних і етнічних процесів та масового винищення в роки Другої світової війни.

Нині у світі близько 13 мільйонів євреїв, більшість із яких ідентифікують себе як ашкеназі.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки. Т.2 / За ред. Мартина Гудмена. В 2-х тт. Пер. с англ. — К.: Дух і Літера; Днепропетровськ: Центр «Ткума», 2012. — 560 с.
  • American Jewish Year Book. 1996. — New York, 1997.

Примітки

ред.
  1. Ашкенази [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] «Велика українська енциклопедія»
  2. Що таке Їдиш — УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) — Словники — Словопедія. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2019.
  3. Ірина Фіґель. Формування єврейської ашкеназької кухні [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.]. Культурологічний часопис «Ї»

Посилання

ред.