Ашкеназі
Ашкена́зі, Ашкена́зи[1] (אַשְׁכְּנַז (іврит) — «Німеччина», МФА: [aʃkəˈnazim] (однина), [aʃkəˈnazi]; також יְהוּדֵי אַשְׁכְּנַז (іврит)) — назва одного з двох найчисельніших субетносів євреїв, нащадки вихідців із середньовічної Німеччини та східноєвропейських країн (на відміну від сефардів — вихідців із Іспанії, Португалії та Північної Африки). Користувались переважно мовою їдиш[2].
| Ашкеназі | |
| Рідна мова | їдиш, англійська, іврит і російська |
|---|---|
| Названо на честь | Аскеназ |
| Країна |
 США,  Ізраїль,  Росія,  Україна,  ЄС і  Білорусь |
| Кількість населення | 8 000 000 осіб |
 Ашкеназі у Вікісховищі | |
| Ашкеназі | |
|---|---|
| Самоназва | їд. אידן |
| Кількість | 8 — 11,2 млн. осіб |
| Ареал | США, Ізраїль, Росія, Україна, ЄС і Білорусь |
| Близькі до | сефарди, мізрахі |
| Входить до | євреї |
| Мова | їдиш, іврит |
| Релігія | юдаїзм |
Історія
ред.Формування субетносу ашкеназі на західноєвропейських територіях бере початок від 476 року. Після зруйнування Західної Римської імперії в V—X століттях у Західній Європі тривав процес творення єврейських громад. На початку ХІ—ХІІ століть ашкеназі називають себе деякі євреї Західної та Центральної Європи, передусім Німеччини та Франції[3]. У процесі асиміляції євреїв у німецькому середовищі виникла мова їдиш — результат розвитку німецьких говірок під впливом семітизмів. Їдиш згодом став однією з найпоширеніших єврейських мов.
Із країн Західної Європи в ХІІІ—XV століттях відбувалася еміграція ашкеназі до Східної Європи: в Польщу, Велике Князівство Литовське та Руське, на українські землі. Протягом XVI—XVII століть в Східній Європі постали громади ашкеназі, що відіграли значну роль в історії єврейського народу. В цих громадах була створена система самоврядування, яка забезпечувала піклування та допомогу кожній сім'ї, кожному члену громади, національну освіту, а також реґулювання взаємин із владою тощо.
Протягом Середньовіччя та Нового часу чисельність ашкеназі у світі невпинно зростала — на межі XVII—XVIII століть ашкеназі за своєю кількістю уже переважали сефардів. Згодом сефарди асимілювалися з ашкеназі, перейняли їхні звичаї та традиції. За даними перепису 1897, на українських землях мешкало понад 3 мільйони євреїв, і всі вони вважали себе ашкеназі. Наприкінці 1920-х років чисельність євреїв у сучасних межах України становила близько 2,5 млн. осіб, і більшість з них були ашкеназі. Згодом чисельність єврейського населення значно зменшилась внаслідок міграційних і етнічних процесів та масового винищення в роки Другої світової війни.
Нині у світі близько 13 мільйонів євреїв, більшість із яких ідентифікують себе як ашкеназі.
Див. також
ред.Література
ред.- Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки. Т.2 / За ред. Мартина Гудмена. В 2-х тт. Пер. с англ. – К.: Дух і Літера; Днепропетровськ: Центр «Ткума», 2012. – 560 с.
- American Jewish Year Book. 1996. — New York, 1997.
Примітки
ред.- ↑ Ашкенази [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] «Велика українська енциклопедія»
- ↑ Що таке Їдиш — УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) — Словники — Словопедія. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Ірина Фіґель. Формування єврейської ашкеназької кухні [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.]. Культурологічний часопис «Ї»
Посилання
ред.- АШКЕНАЗІ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Володимир Ханін. Як формувалась ізраїльська ідентичність // Zbruch, 15.07.2015 [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |