Це стаття про прийом в ландшафтному дизайні. Про фараона див.Хор Аха; про футболіста див. Хор-Аха; про музичну групу див. a-ha

Аха в розрізі. Основний вигляд справа наліво.

Аха (також ах-ах з фр. ha-ha) — в садово-парковому дизайні рів, одна сторона якого має підпірну стіну та прихована від спостерігача. Його використовували для розмежування фізичного простору саду або парку без втручання в візуальний образ ландшафту.

Походження ред.

 
Чиркський замок в Денбіширі в Північному Уельсі

Аха переплітається з китайськими ідеями ландшафтного дизайну щодо приховування бар'єру з природою, але в Європі воно зародилося раніше, ніж європейці познайомились з китайським садово-парковим мистецтвом. Аха є відмінною рисою в дизайні Чарльза Бріджмена, якого Горас Волпол та Вільям Кент вважали основоположником стилю.[1]

Волпол вважав, що назва виникла тому, що, коли звичайні люди виявляли аха, вони видавали відповідний звук від подиву. Волпол не знав, що цей винахід був описаний Дезалльєром д'Аргенвіллем у праці "Теорія та практика паркового дизайну" (фр.La théorie et la pratique du jardinage, 1709), перекладеній англійською мовою архітектором Джоном Джеймсом в 1712 році.[2]

Під час розкопок в Айоні в 1964-1974 роках Річард Рис виявив аха XVIII століття, побудоване для захисту абатства від худоби. Воно було виключно функціональним, не містило в собі художньої мети.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Batey, Mavis (1991). Horace Walpole as Modern Garden Historian: The President's Lecture on the Occasion of the Society's 25th Anniversary AGM Held at Strawberry Hill, Twickenham, 19 July 1990. Garden History. 19 (1): 1—11. doi:10.2307/1586988. JSTOR 1586988.
  2. Barbara B. Oberg and J. Jefferson Looney, ред. (2008). The Papers of Thomas Jefferson Digital Edition. Charlottesville: University of Virginia Press, Rotunda. с. 371. Процитовано 14 серпня 2012.