Афроукраїнці
Афроукраїнці — мешканці України, що прямо чи непрямо походять від народів Африки, представників європеоїдної (Північна Африка) і негроїдної рас (Західна, Східна, Центральна, Південна Африка). Термін є калькою з англійського «афроамериканці», що в демографічній статистиці США за расами позначає представників винятково негроїдної раси. Чисельність громадян України з африканським походженням відносно невелика. Вони зосереджені, в основному, у великих містах.
Ставлення ред.
Серед корінних українців поширене як приязне ставлення до чорношкірих (особливо, коли вони розмовляють українською мовою)[1][2], так і негативне[3][4][5].
Представники ред.
Відомі афроукраїнці:
- Кароліна Ашіон — телеведуча, журналістка, акторка[6].
- Жан Беленюк — борець греко-римського стилю, чемпіон Олімпійських ігор у Токіо (2020), народний депутат IX скликання (з 2019 року).
- Гайтана (Гайтана-Лурдес Ессамі) — співачка та авторка пісень у стилях джаз, соул і поп, представниця України на Євробаченні-2012 з піснею «Be My Guest».
- Адерінсола Есеола — футболіст нігерійського походження, нападник ФК «Львів».
- Джеффрі Кенні (Джімо Аугустус Кехінде) — співак, співзасновник та вокаліст електронного гурту «Tvorchi», представник України на Євробаченні-2023 з піснею «Heart Of Steel».
- Мирослав Кувалдін — музикант, телеведучий, лідер гурту «The ВЙО».
- Габріела Масанга — телеведуча 5 каналу, ведуча та журналістка українських радіостанцій, акторка, модель.
- Leo Mantis (Леонардо Ободоеке) — співак нігерійського походження, учасник 4 сезону вокального талант-шоу «Голос країни».
- Іссуф Санон — баскетболіст, захисник клубу «Прометей», атакувальний захисник збірної України, учасник Євробаскету-2022.
Також в Україні дисперсно проживають вихідці з Африки, зокрема люди з Нігерії, Гвінеї та Сомалі, які не активно інтегруються в українське суспільство, утворюючи відносно стійкі структури за етнічною ознакою.
Примітки ред.
- ↑ На фестиваль бринзи завітають «Гуцулія», «Рокаш» та «афроукраїнці» у вишиванках. Архів оригіналу за 14 жовтня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
- ↑ Особливий парад: герої АТО, афроукраїнці у вишиванках та провалений бойкот. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2015.
- ↑ Три історії про расизм в Україні. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
- ↑ Екскапітан "Шахтаря" поскаржився на расизм в Україні. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
- ↑ Расизм та ксенофобія в Україні – нові виклики у сфері захисту прав людини – Українська Гельсінська спілка з прав людини. helsinki.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
- ↑ Кароліна Ашіон (рос.).
Посилання ред.
- Кузь, Г. Т. Номінативно-аксіологічні процеси в дзеркалі новітньої суспільно-політичної неології // Філологічні науки. — 2015. Архівовано з джерела 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.: «Трансномінації можуть творитися також з причини табуювання певних назв, як наприклад, у ряді синонімів каліка – інвалід – людина з особливими потребами, кожне наступне слово (сполучення слів) змінює в певний період попереднє табуйоване (бомж – безхатченко; цигани – роми; негри – афроукраїнці).»
- Юрченко, Т. Г., & Митяй, З. О. Функціональні особливості експресивів у мові мас-медіа // Філологічні науки. — 2015. Архівовано з джерела 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.: «Помірний вияв експресивності мають оказіоналізми з конотацією ментальності, семантика яких мотивована об’єктивним зіставленням соціомовного досвіду та передбачуваних ситуацією спілкування, але не закріплених в узусі побудов на зразок: Ростовщина (за аналогією до Київщина, Житомирщина); афроукраїнці (за аналогією до афроамериканці).»
- Африканська Рада в Україні