Архієпископ Афанасій (в миру Андрій Григорович Соколов; 27 червня (9 липня) 1801, місто Буй, Костромська губернія — †1 (13) січня 1868, Казань) — великоруський релігійний діяч, який очолював Харківський колегіум та Чернігівську духовну семінарію, єпископ Російської православної церкви, архієпископ Казанський та Свіязький.

Архієпископ Афанасій
Тонова літографія 1860.
Архієпископ Казанський та Свиязький
3 листопада 1856 — 9 листопада 1866
Попередник: Григорій (Постніков)
Наступник: Антоній (Амфітеатров)
Архієпископ Іркутський та Нерчинський
24 грудня 1853 — 3 листопада 1856
Попередник: Ніл (Ісакович)
Наступник: Євсевій (Орлинський)
Єпископ Томський та Єнисейський
25 червня 1841 — 24 грудня 1853
Попередник: Агапіт (Вознесенський)
Наступник: Парфеній (Попов)
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Андрій Григорович Соколов
Народження: 27 червня (9 липня) 1801
Буй, Buysky Uyezdd, Костромська губернія, Російська імперія або Буй, Костромська губернія, Російська імперія
Смерть: 2 (14) січня 1868 (66 років)
Казань, Російська імперія
Чернецтво: 22 серпня 1825
Єп. хіротонія: 25 червня 1841

Життєпис ред.

Закінчив Костромську духовну семінарію, у липні 1821 поступив до Санкт-Петербурзької духовної академії.

22 серпня 1825 — після закінчення курсу академії пострижений в чернецтво; 29 серпня призначений бакалавром академії; 8 вересня посвячений в ієромонаха; 17 грудня отримав ступінь кандидата богослов'я.

30 січня 1826 — призначений інспектором Псковської духовної семінарії; 23 жовтня отримав звання магістра.

3 квітня 1827 — зведений в сан архімандрита і призначений настоятелем Спасо-Мирозького монастиря.

28 серпня 1828 — призначений ректором та професором Харківського колегіуму.

Квітень 1830 — ректор Чернігівської духовної семінарії; 11 червня призначений настоятелем Єлецького Успенського монастиря.

29 квітня 1832 — ректор Тверської духовної семінарії та настоятель Калязіна Троїцького монастиря.

7 березня 1838 — ректор Санкт-Петербурзької духовної семінарії та архімандрит Ярославського Толгського монастиря, з 5 серпня — член духовно-цензурного комітету.

25 червня 1841 — хіротонія в єпископа Томського та Єнисейського.

Під час керування Томською єпархією взяв участь у хресних ходах, що здійснювалися із села Семілужного до Томську. Відстань складала 29 верст.

24 грудня 1853 — архієпископ Іркутський та Нерченський.

3 листопада 1856 — архієпископ Казанський та Свіязький.

9 листопада 1866 — звільнений на покій до Введенського монастиря.

Займався науковими працями, зокрема перекладами. Переклав зі слов'янської Четьї-Мінеї святителя Димитрія Ростовського, переклав усі твори святителей Іринея Ліонського та Григорія Ниського.

Помер 2 січня 1868. Похований під головним вівтарем Казанського катедрального собору.

Посилання ред.