Шилов Афанасій Митрофанович
Афанасій Митрофанович Шилов (1892–1954) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант інтендантської служби.
| Афанасій Митрофанович Шилов | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1892 Харківська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 1954 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Лук'янівський військовий цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Рід військ | інтендантська служба |
| Звання |  Генерал-лейтенант |
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна у Росії Німецько-радянська війна |
| Нагороди |     |
Біографія
ред.Народився у 1892 році. Брав участь у Першій світовій та Громадянській війнах[1].
Служив в Червоній армії. 4 червня 1940 року постановою РНК СРСР № 945 йому присвоєне військове звання генерал-майора інтенданської служби[2]. У 1941 році — начальник інтендантського управління ПрибОВО[1].
Під час німецько-радянської війни — заступник начальника тилу Ленінградського фронту. Одночасно виконував обов'язки уповноваженого Військової ради фронту, який відповідав за забезпечення функціонування підвезення до обложеного Ленінграда продовольства і інших матеріально-технічних засобів, а в наступний період блокади виконував і обов'язки начальника Військово-автомобільної дороги (ВАД-101), названої згодом «Дорогою життя»[1].
Після зняття блокади — начальник оперативної групи тилу Ленінградського фронту[1]. З 5 жовтня 1944 року генерал-лейтенант інтенданської служби[2].
Помер у 1954 році. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Биографии командиров РККА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Хроника Великой войни: 1939—1945 [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)