Астроном (історик)

французький письменник

Астро́ном (лат. Astrónomus; помер після 842 року) — історично закріплене ім'я анонімного автора «Життя імператора Людовика[en]» (лат. Vita Hludowici imperatoris). Ім'я автора пов'язано з його особливою зацікавленістю астрономією і його безумовним авторитетом при дворі імператора Людовика I Благочестивого при тлумаченні небесних явищ[1].

Астроном
фр. L'Astronome
Псевдо фр. L'Astronome
лат. Astrónomus
Помер IX століття
Франція
Країна Франція
Діяльність Історик, Письменник, Астроном
Знання мов латина

Про те, ким був автор «Життя імператора Людовика», йдуть довгі суперечки. Пропонуються ряд кандидатів, проте жодна з гіпотез не задовольняє всій сумі даних, що повідомляються автором про себе. Проаналізувавши працю автора, історики з'ясували, що той, ймовірно, походив з німецьких областей Франкської держави, і що не пізніше 814 року він потрапив до двору імператора Людовика I, і що він був кліриком і перебував при дворі Людовика, а потім його сина Карла II Лисого принаймні до листопада 842 року. Він був членом імператорської капели, мав пізнання в астрономії, медицині, знав античних авторів і мав доступ до державних архівів.

Праця «Життя імператора Людовика», написана цим автором — єдиний повний життєпис цього монарха. Цей твір поєднує в собі риси анналів і панегірика. При написанні своєї праці, автор використовував ряд джерел, в тому числі й тих, що не збереглися до наших днів. Незважаючи на це, він часто помиляється в хронології та географії. Твір Астронома умовно складається з 3-х частин, з яких перша частина включає глави 3-20 і описує правління Людовика Благочестивого в Аквітанії протягом 778-814 років, власне ця частина і є найціннішою. Саме в першій частині є єдиний досить повний опис історії Аквітанії в цей період. Вона базується на втрачених записках ченця Адемара[2], а також на праці Ейнхарда «Життя Карла Великого». Друга частина включає глави 23-43 і описує події протягом 814-830 років та заснована на «Анналах королівства франків» з невеликими доповненнями і є найменш цінною, оскільки наявне збережене першоджерело. Третя частина включає глави 44-64 і описує події протягом 830-840 років та складена автором за власними спостереженнями. Весь твір автора написано з метою прославлення імператора Людовика, який для автора є прикладом християнського монарха. З цією метою автор, при всій ретельності викладу подій, опускає ті моменти, які можуть зашкодити репутації імператора в очах читачів, як то наприклад, обходить мовчанням жорстокість, проявлену ​​Людовиком по відношенню до короля Італії Бернарда. В цілому, «Життя імператора Людовика» є одним з найцінніших джерел з історії Франкської держави кінця VIII - першої третини IX сторіч.

Видання ред.

Примітки ред.

  1. Життя імператора Людовика (глава 58).
  2. Історики вважають, що їм був франкський полководець Гадемар, згадуваний в 797-812 роках.

Література ред.

  • Люблинская А. Д. Источниковедение истории средних веков. — Л. : Издательство Ленинградского университета, 1955. — С. 83.
  • Отзвук настоящего: Историческая мысль в эпоху каролингского возрождения. — СПб. : Издательский Центр «Гуманитарная Академия», 2006. — С. 99—125. — ISBN 5-93762-050-X.