Астрономічна обсерваторія Софійського університету

Астрономічна обсерваторія Софійського університету
	42°40′54″ пн. ш. 23°20′40″ сх. д. / 42.68184388891677372° пн. ш. 23.34470811113877886° сх. д.Координати: 42°40′54″ пн. ш. 23°20′40″ сх. д. / 42.68184388891677372° пн. ш. 23.34470811113877886° сх. д.
Країна	Болгарія
Розташування	Sredets Districtd
Організація	Софійський університет Святого Климента Охридського
Відкрито	1894
Сайт:	phys.uni-sofia.bg/~astro/EN/obs_en.html
	Астрономічна обсерваторія Софійського університету Астрономічна обсерваторія Софійського університету (Болгарія)
	Астрономічна обсерваторія Софійського університету у Вікісховищі

Астрономічна обсерваторія Софійського університету Святого Климента Охридського (болг. Астрономическа обсерватория на Софийския университет) — перша астрономічна обсерваторія в Болгарії та одна з перших на Балканському півострові^[1]. Вона була заснована в 1894 році з ініціативи професора Маріна Бичеварова^[2]. Знаходиться в Борисовій градині^[bg], біля басейну «Марія Луїза». Основна мета астрономічної обсерваторії — навчання студентів кафедри астрономії фізичного факультету Софійського університету^[3].

Історія

Будівництво старої будівлі та великого купола почалося в 1892 році на луках за межами Софії, далеко від міських вогнів, і було завершено в 1894 році. Сьогодні будівля знаходиться на території одного з центральних міських парків — Борисової градини. Першим спостережним приладом, який використовувався в обсерваторії, була оглядова труба Петара Берона^[1], подарована в 1886 році його племінником Стефаном Бероном Болгарському літературному товариству і передана товариством для потреб університету. Труба була виготовлена компанією Мерца в Мюнхені в другій половині XIX століття і мала збільшення близько 500 разів. Тепер ця труба є експонатом Національного політехнічного музею^[bg] в Софії^[3].

У 1897 році професор Марін Бичеваров поставив у Болгарію перший телескоп на стаціонарній основі. Це був 15-сантиметровий телескоп на екваторіальному монтуванні. Він був відреставрований у 2004 році і використовується досі^[3].

У 1910 році Бичеваров провів спостереження комети Галлея. У той же час студент А. Кунчев розрахував ефемериди комети. Спостереження комети також проводив асистент Кіріл Попов, який опублікував їх у двох статтях у «Comptes Rendus» Французької академії. Збереглись спостереження та розрахунки умов затемнень Сонця і Місяця та покриттів зір Місяцем, зроблені Бичеваровим^[3].

З 1928 по 1965 рік астрономічну обсерваторію очолював академік Нікола Бонев. У той час обсерваторію розширили і побудували аудиторію для занять, терасу для астрономічних спостережень і ще один менший купол. З 1942 по 1986 рік обсерваторія також була службою часу^[3].

Галерея

Примітки

↑ ^а ^б Кадийска, Таня; Блажева, Елена; Савова, Мариана (2017). Енциклопедия София. Книгоиздателска къща Труд. с. 94. ISBN 978-954-8104-36-4.
↑ Обсерваторията към СУ „Св. Климент Охридски“ е една от първите на Балканите. Софийски университет. 17 септември 2013 г. Процитовано 23 юли 2017 г.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Астрономическа обсерватория. Софийски университет. Процитовано 23 юли 2017 г.

[:02-1] а ^б Кадийска, Таня; Блажева, Елена; Савова, Мариана (2017). Енциклопедия София. Книгоиздателска къща Труд. с. 94. ISBN 978-954-8104-36-4.

[2] Обсерваторията към СУ „Св. Климент Охридски“ е една от първите на Балканите. Софийски университет. 17 септември 2013 г. Процитовано 23 юли 2017 г.

[СУ-3] а ^б ^в ^г ^д Астрономическа обсерватория. Софийски университет. Процитовано 23 юли 2017 г.

[1]

[2]

[3]