Астрагал висунський
Астрагал висунський (Astragalus visunicus) — вид квіткових рослин з родини бобових (Fabaceae).
| Астрагал висунський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Астрагал (Astragalus) |
| Вид: | A. visunicus
|
| Біноміальна назва | |
| Astragalus visunicus Kuczer.
| |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це трав'яниста багаторічна рослина 10–15 см заввишки. Прилистки 9–12 мм завдовжки. Листки 8–15(18) см завдовжки з 10–15(18) парами лопатчасто-довгасто-яйцеподібних або довгасто-еліптичних листочків 10–12(15) мм завдовжки, 4–6 мм завширшки; зверху голі, зрідка запушені довгими двороздільними волосками, знизу — густо запушені. Китиці головчасті, багатоквіткові. Чашечка трубчаста, чорноволосиста з домішкою білих волосків, 18–22 мм завдовжки, 5–6 мм завширшки, з лінійними зубцями 5–7 мм завдовжки. Віночок білуватий, довго зберігається біля плодів. Боби овально-яйцеподібні, твердо-шкірясті, 7–12 мм завдовжки (без носика), 7–10 мм завширшки, густо біло-мохнаті, двогнізді. Насіння ниркоподібне, ≈ 2–3 × 2 мм завширшки, гладеньке, буре[1].
Умови зростання ред.
Країни зростання: Україна[2].
В Україні росте дуже рідко на Правобережжі Степу (північнопричорноморський ендемік)[3]. Місце знаходження A. visunicus виявлене у середній течії р. Висунь на правому похилому березі, поміж селищами Березнегувате та Висунськ (Миколаївська обл.)[1].
Примітки ред.
- ↑ а б Кучеревський, В. В. Новий для науки вид астрагалу з Правобережного Причорномор'я // Український ботанічний журнал. — 2005. — Вип. 62. — № 3. — С. 399–403.
- ↑ Astragalus visunicus. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 28.04.2023. (англ.)
- ↑ Федорончук, М. М. Чекліст флори України. 2: родина Fabaceae (Fabales, Angiosperms) // Чорноморський ботанічний журнал. — 2022. — Вип. 18. — № 2. — С. 97–138. — DOI:.