Астрагал Цингера

вид рослин
Астрагал Цингера
Astragalus zingeri.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Galegeae
Рід: Астрагал (Astragalus)
Вид: Астрагал Цингера
Astragalus zingeri
Korsh., 1890
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Astragalus zingeri
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Astragalus zingeri
EOL logo.svg EOL: 703829
IPNI: 480617-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1632256

Астрага́л Цингера[1] (Astragalus zingeri) — вид трав'янистих рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Луганській області (Україна), європейській частині Росії, на північному заході Казахстану.

ОписРедагувати

Півкущик заввишки до 55 см заввишки з прямими або висхідними стеблами, знизу здерев'янілими, вкритими білими волосками. Має потужний каудекс і стрижневу кореневу систему. Річні стебла до 25 см завдовжки. Прилистки яйцювато-ланцетні. Листки завдовжки 5–7 см, з 4–6 парами лінійно-ланцетних, іноді довгастих, майже голих листочків. Китиці вкорочені, майже головчасті, 10–20-квіткові. Віночок білуватий з жовтуватим відтінком, прапорець майже однакової довжини з крилами, трохи виїмчастий. Біб довгастий, 15–20 мм, біло-волохатий. Період цвітіння: травень — липень. Період плодоношення: червень — липень. Розмноження насіннєве[1]. 2n = 32[2].

ПоширенняРедагувати

Поширений в Луганській області України, у європейській частині Росії, на північному заході Казахстану[3][4][5].

В Україні вид зростає у с. Новосвітловка Сорокинського району Луганської області. Населяє сухі крейдяні відшарування, вапняки, схили ярів[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Червона книга України Астрагал Цингера. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020. 
  2. Бондарчук О.П. Види роду Astragalus L. в правобережному лісостепу України: інтродукція, біолого-морфологічні особливості. — Київ : Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук, 2019. — 220 с. Архівовано з джерела 16 вересня 2020
  3. The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 15.09.2020.  (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 15.09.2020.  (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 15.09.2020.  (англ.)