Ассіртіко (грец. Ασύρτικο) — автохтонний (корінний) сорт винограду з грецьких островів Санторині й однойменного білого вина. Ассіртіко широко розповсюджений на посушливих, але багатих вулканічним попелом землях острова Тіра (найбільшого з островів Санторині), а також на інших островах Егейського моря, таких як Парос і Наксос. Сорт також культивують в інших регіонах Греції, таких як півострів Халкідіки в периферії Центральна Македонія[1].

Грона винограду Ассіртіко

Історія сорту ред.

На Санторині багато старих (понад 70 років) виноградників цього сорту. Велика частина з них не щеплені. Ці виноградники стійкі до філоксери.

Умови на острові характеризують вулканічні ґрунти, доповнені м'якою зимою та теплим сухим літом[2].

Характеристика ред.

Сорт ред.

Грона Ассіртіко — крупні, з прозорою жовто-золотою шкіркою та соковитим м'якушем. Вулканічний ґрунт Санторині, імовірно, має унікальні характеристики, які накладають відбиток на сорт винограду та переходять до вина. Одна з них у тому, що Ассіртіко не втрачає своєї кислотності навіть при сильній зрілості.

Вино ред.

Сорт дає прекрасні вина без змішування, але придатний для змішування[3]. Мінеральний профіль винограду створює хороші можливості для змішування з іншими сортами. Останнім часом його часто змішують з такими сортами як Совіньйон Блан, Семільйон і Малагузія[1].

В усій Греції з цього сорту винограду виробляють численні сухі та солодкі вина, зокрема подібні до Він Санто мускатні та десертні вина. У смолистій рецині Ассіртіко часто змішують із менш кислим сортом Саватьяно[4].

Примітки ред.

  1. а б The Oxford Companion to Wine / J. Robinson (ed.). — Third Edition. — Oxford : Oxford University Press, 2006. — P. 37. — ISBN 0-19-860990-6.
  2. Басюк Д. І. Актуальні проблеми управління виноградно-виноробним комплексом: монографія / Д. І. Басюк, Ю. І. Сологуб, І. М. Бабич, Л. А. Осипова, М. В. Білько, І. Г. Смирнов. — Кам'янець-Подільський: Видавець Зволейко Д. Г., 2014. — С. 134.
  3. Ασύρτικο - Online Κάβα House of Wine - e-κάβα σου. Архів оригіналу за 5 серпня 2013. Процитовано 7 серпня 2013.
  4. J. Robinson. Vines, Grapes & Wines. — London : Mitchell Beazley, 1986. — P. 261. — ISBN 1-85732-999-6.

Посилання ред.