Асоціація "Духовне відродження"
Абревіатура АДВ
Тип некомерційна неурядова організація
Засновано 1991
Штаб-квартира Ірпінь, Україна
Ключові особи Сергій Рахуба
Президент Mission Eurasia
Борис Волков
Виконавчий віце-президент
(з літа 2012 року по нинішній час)
Михайло Черенков
Віце-президент з питань стратегії
Штат працівників приблизно 40, в різних державах
Вебсайт www.asr-rm.org

Асоціація «Духовне відродження» (скорочено АДВ) — міжнародна неурядова організація, основна діяльність якої пов'язана з освітою, виданням літератури, благодійністю та місіонерською активністю. Географія діяльності — Україна, Росія, Білорусь, Молдова та країни Середньої Азії. Діяльність організації має міжконфесійний та міжнаціональний характер.

ІсторіяРедагувати

Асоціація Духовне відродження (далі — АДВ) заснована 20 липня 1992 року Петром Дейнекою-молодшим. Свого часу Дейнека здобув ступінь доктора від Північної баптистської семінарії[en] (Лаєл, Іллінойс, США) та очолив створену ще його батьком, Петром Дейнекою-старшим[en], орієнтовану на місіонерську та правозахисну діяльність у СРСР організацію Slavic Gospel Association[1][відсутнє в джерелі].

У 1991 році Дейнека-молодший дає початок однойменному фонду Peter Deyneka Russian Ministries, який з метою впливу на перебіг подій у пострадянських країнах ініціює створення свого представництва — АДВ[2] — з головним офісом у Москві. До 2000 року структура проходить період пошуку цільової аудиторії: 1993 року відкривається дитячий відділ, 1999-го — молодіжний. Паралельно відбувається інституційна розбудова: з 1995 року починається створення регіональних відділень у пострадянських республіках. У 1997 році на теренах Росії, України та Білорусі їх вже нараховувалось вже 20 одиниць.

Зі смертю у 2000 році Дейнеки-молодшого Президентом фонду стає його дружина Аніта Дейнека, Віце-президентом — Сергій Рахуба, випускник американського Біблійного коледжу Муді[en], який стояв біля витоків очолюваної Петром Дейнекою-молодшим Russian Ministries.

Він передає правління Асоціацією Валентину Васіліженко, який у 80-х роках закінчив Заочні Біблійні курси у Москві та у 90-х брав участь у семінарах і конференціях, присвячених Проекту-250. З вересня 1998 року він очолює Проект-250, з 2003 по 2007 роки — займає посаду віце-президента АДВ. У вересні 2005 році безпосереднє керівництво фондом переходить до українського соціального філософа, на той момент к.ф.н., Михайла Черенкова[ru].

Черенков протягом сьоми років розвивав академічне крило Асоціації[3] Завдяки його науковим зв'язкам з Інститутом філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України АДВ стала одним з центрів зустрічі світських гуманітаріїв та релігійних наукових кіл. За його посередництва у ірпінському офісі АДВ відбулась презентація[4] книги українського науковця-релігієзнавця Наталії Гаврілової[5][6], яка трагічно загинула у січні 2013 року[7], «Современная религиозность. Во что и как верит молодёжь Украины», обговорення проблем євангельських церков на Форумі-20[8] та конференція[9] професійних українських теологів під егідою Євро-Азійської Акредитаційної Асоціації.

При Черенкові Асоціація вперше заявила про себе у медійному середовищі: директор українського офісу почав коментувати суспільно-церковне життя у загальноукраїнських ЗМІ[10], на території АДВ відбулась конференція світських і релігійних працівників українських медіа Media Mobilization[11]

У 2007 році головний офіс АДВ переміщено з Росії до України, а саме до Ірпеня Київської області. У 2010 році Президентом Russian Ministries стає Сергій Рахуба.

У 2012 році замість Михайла Черенкова на посаду віце-президента АДВ призначено Бориса Волкова[12] , на той момент керівника українського підрозділу міжнародної освітньої організації Подорож по Біблії .

 
Борис Волков, виконавчий віце-президент АДВ

У першому інтерв'ю для ЗМІ Волков визначив свої пріоритети: увага до потреб світського суспільства та медій[13]

ДіяльністьРедагувати

Проект-250Редагувати

Першою задачею, за яку взялась новозбудована організація, стала програма «Проект-250». Головною метою «Проекту-250» вважалась підготовка 250 служителів-засновників нових євангельських церков. Як виявилось, процес підготовки за вищезазначеним напрямом пройшло понад 1 000 чоловік, які згодом стали священнослужителями протестантських церков. Довготривала програма дала поштовх розвитку російських та українських благодійних проектів, дитячих театрів та дистрибуції духовної літератури.

ВидавництвоРедагувати

«Пробою льоду» у видавничій галузі для АДВ став випуск між 1997 та 2000 рокам російськомовного журналу «Духовное возрождение», з 2005 року — молодіжного видання «Общий язык». Друк та розповсюдження книжкової літератури стали згодом осердям освітньо-виховної роботи АДВ. За оцінками, з 1993 по 2003 рік Асоціацією було видано більше ніж 100 видань. Сьогодні більшість видавничих проектів реалізується в Україні. З 2008 року почала діяти програма «Національні євангельські автори», яка стала свідком укорінення АДВ в Україні. ЇЇ метою вважалось відкриття широкому загалу нових облич у галузі релігійної та філософської літератури. За допомогою благодійної організації Connect International[14], АДВ налагодила видання серії праць українських, білоруських та російських авторів[15]. У 2008 році було надруковано 3 книги серії, у 2009 — 6, у 2010 — 3, у 2011 — 7 та у 2012 — 7 книжок.

Рік Автор Назва ISBN
2013 Территория рая Андрей Тавров 978-966-2615-25-8
2013 Многогранная церковь: новые грани Павел Валенчук 978-966-2615-46-3
2013 Посланники Иисуса Христа Владимир Попов 978-966-2615-21-0
2013 Культуры точка NET Игорь Попов 978-966-2615-43-2
2013 Записки миссионера, рождённого в СССР Денис Гореньков 978-966-2615-44-9
Рік Автор Назва ISBN
2012 Реформаторы Духа Владимир Попов 978-584-0402-44-3
2012 Кто такие баптисты? Ростислав Крыжановский 978-966-8043-59-8
2012 Лоскутное богословие Андрей Суховский 978-5-8404-0241-2
2012 Христианство и армия Анатолий Ремезов 978-584-0402-47-4
2012 Взгляд из церковного окна Александр Шульга 978-5-8404-0245-0
2012 Корупція: кістка поперек горла Олесь Дмитренко 978-966-2615-11-1
2012 Люби Господа Бога твоего Джули Акерман Линк 978-584-0402-43-6
2012 Соль раздумий[16] Василий Кропивницкий 978-5-8404-0248-1
2012 Бог, возвращающий радость Александр Жибрик 978-5-905061-06-6
Рік Автор Назва ISBN
2011 Реформация в евангельских церквах Виктор Шлёнкин 978-5-8404-0239-9
2011 Реставрация бабочки Андрей Тавров 978-5-98449-177-8
2011 Евангелие идущих Юрий Захватаев 978-5-8404-0240-0
2011 Дневник паломника за счастьем Павел Левушкан 978-584-040-238-9
2011 Верить, чтобы знать Виктор Манжул 978-966-438-392-6
2011 Алесь Дубровский Религия, преодолевающая себя 978-966-438-346-9
2011 Алексей Синичкин Всё ради миссии 978-966-438-276-9
Рік Автор Назва ISBN
2010 Упорство в пути Евгений Новицкий 978-966-438-279-0
2010 Путь, истина и жизнь Ольховский Владислав 978-966-438-280-6
2010 Воздвигнутые Богом Анатолий Райчинец 978-966-438-246-2
Рік Автор Назва ISBN
2009 Церковь и общество Михаил Неволин 966-438-218-3
2009 Разговоры на пороге Игорь Малин 78-966-438-207-3
2009 Свет святыни Андрей Суздальцев 5 8404 0212 5
2009 Устоять в истине Геннадий Гололоб 5-8404-0205-2
2009 Не надо впадать в руки врача Геннадий Лихих 5-8404-0209-5
2009 Хвала Богу за кризис: омилии Сергей Головин 978-966-438-214-1
Рік Автор Назва ISBN
2008 Безбожные ценности убежденных верующих Пётр Цюкало 5-8404-0207-9
2008 Лицом к лицу Михаил Черенков 5-8404-0197-8
2008 Европейская Реформация и украинский евангельский протестантизм Михаил Черенков 5-8404-0207-9

Резонансними стали випуски примірників Нового Заповіту із спецдизайном — для студентів ( Жизнь с чистого листа ; 2011, 582 с., рос.мовою), байкерів ( Библия для байкеров ; 2009 та 2010 рр., 392 с.. рос.мовою), груп ризику ( Путь к восстановлению ; 2010 р., 440 с., рос.мовою), мусульман (переважно) Північного Кавказу та Росії[17] (Послание славы ; 2013 р., рос.мовою) та так зване «анти-СНІД» -Євангеліє[18] ( Стремись к жизни ; 2013 р., 624 с., рос.мовою).

Певний інтерес наукових кіл викликало видання Франчайзинг МакЦерковь[19] Томаса Уайта та Джона Марка Йетса (2010 р., 197 с.), присвячене питанням соціології американських протестантських спільнот.

За підтримки АДВ у 2011 році вийшла фундаментальна енциклопедія Популярная история христианства (К.: Саммит-книга, 480 с. з ілюстраціями) Сергія Саннікова, яка роздавалась в ВРУ українським депутатам за посередництва Павла Унгуряна і була особисто передана[20] колишньому прем'єр-міністру України Юлії Тимошенко ; медійники схвалили це видання[21].

Приїзд у серпні 2013 року відомого американського фандрейзера Боба Вестфола супроводжувався випуском російськомовного перекладу його книги The Fulfillment Principle. Видання отримало позитивні відгуки. У 2013 році Михайло Черенков разом із тодішнім виконавчим директором Співдружності студентів-християн Україна ("ССХ Україна") видали книгу "Церковь - университету".

Подальший вектор видавничого крила у АДВ — створення попиту на інтелектуальний продукт вітчизняних авторів та перекладацька діяльність, співпраця з конфесійними та світськими видавництвами.

МісіяРедагувати

З самого початку АДВ приділяла особливу увагу ініціативам молодих місіонерів, які не були пов'язані конфесійними обмеженнями. Асоціація не стала конкурувати з історичним правом саме релігійних організацій будувати нові церкви та почала оснащувати та, за можливістю, фінансово підтримувати місіонерів. З найбільш успішних проектів стали фестивалі дитячих лялькових театрів та видавничий проект «Національні євангельські автори». Сьогоднішній вектор місіонерських програма АДВ — Кавказ та Середня Азія.

Міжконфесійний та міжрелігійний діалоги теж значився у фокусі уваги організації. У 2006 році АДВ ініціювала[22] круглий стіл Христианские ценности в современной России , учасниками якого стали к.ф.н. релігієзнавець Роман Лункін, священик Яків Кротов та вже померлий християнський філософ Григорій Померанц.

Видавнича серія Діалог традицій, завдяки якій побачили світ книги Німецький пієтизм: історико-педагогічний аспект та Візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія українського філософа Юрія Чорноморця, мала намір стати одним з мостів у спілкуванні християнських конфесій.

ОсвітаРедагувати

АДВ реалізує освітні свої освітні програми здебільшого через засновану у 2004 році Школу без стін[23]. Школа без стін — це навчальна методологія, згідно з якою викладач їде до місця проживання студентів (або до релігійної організації, на запрошення від якої він їде), сприяє набуттю теоретичних і практичних навичок у сфері релігійного та наукового знання на місці. Термін навчання — 2 роки.

Переваги ШБС — у значній неформальності, гнучкості, акценті на практичній діяльності та мінімальних витратах часу студентів. Цільова аудиторія — молоді люди від 16 до 45 років, члени місцевих релігійних об'єднань; у Школі вони займаються практичною теологією, інтерпретацією класичних Біблійних текстів та опановують методологію місії. У 2010–2011 роках 59% студентів ШБС регулярно відвідували баптистські церкви, 26% — євангельські, 5% — п'ятдесятницькі та 10% — незалежні євангельські спільноти.

Кількість студентів Школи без Стін по роках

№ п/п Країна 2004–2005 2005–2006 2006–2007 2007–2008 2008–2009 2009–2010 2010–2011 2011–2012 2012–2013
1 Україна 350 850 1108 1121 955 592 791 815 679
2 Росія 400 450 742 389 510 362 422 428 420
3 Білорусь 0 200 468 490 250 138 166 176 141
4 Молдова 0 0 55 200 98 120 115 130 148
5 Узбекистан 0 0 0 0 90 240 140 180 164
6 Киргизстан 0 0 0 0 0 25 143 169 159
7 Таджикистан 0 0 0 0 0 95 80 130 165
8 Казахстан 0 0 0 0 0 120 125 85 107
9 Азербайджан 0 0 0 0 0 0 25 65 83
10 Грузія 0 0 0 0 0 0 0 150 170
11 Вірменія 0 0 0 0 0 0 0 0 50
12 Монголія 0 0 0 0 0 0 0 20 25
13 Загальная кількість студентів 750 1500 2373 2200 1903 1692 2007 2339 2613

Серед викладачів ШБС: С.Головін, магістр природознавства, Ph.D, D.Min, M.A. ; Костянтин Тетерятніков, магістр релігієзнавства (Національний університет «Острозька акадімія», M.Min (Київська богословська семінарія. Соціальні навички студенти застосовують на практиці у в'язницях, спортивних таборах, дитячих будинках. На даний момент ШБС працює в Україні, Росії (+ Арктичний Сибір), Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані.

Соціальна діяльністьРедагувати

Фокус на соціальному служіння став частиною бачення АДВ з тієї причини, що вважалось необхідним спрямовувати енергію євангельських церков на суспільно-значущу роботу. В результаті цього відбулась низка конференцій та семінарів, що стосувались проблем СНІДу, дитячого алкоголізму, вимирання населення. Тренери АДВ рекомендували євангельським церквам сприймати соціальні проблеми не як кару від Бога, а можливість для служіння ближньому. Результатом співпраці АДВ з медичними колами стали як спільні конференції у 2012[24] та 2013[25] роках, так і соціальні акції на підтримку соціально незахищених верств населення[26]

З 2005 року АДВ започаткувала постійну соціальну акцію Подаруй надію. В її рамках жителям України, Молдови та Росії пропонується[27] самостійно збирати подарункові коробки для дітей-сиріт, дітей з неблагополучних сімей та інвалідів. За 2010–2011 роки зібрали та розповсюдили 51.980 подарунків.

  Отримуючи від АДВ спеціально розфарбовані короби, євангельські церкви розповсюджують їх заповненими або у централізований спосіб, або віддають цей процес «на поталу» окремих віруючих людей  

.

Борис Волков, виконавчий віце-президент Асоціації «Духовне відродження» у статті[28], присвяченої програмі Подаруй надію .

ПриміткиРедагувати

  1. Офіційна сторінка Slavic Gospel Association
  2. Joan Giangrasse Kates, Peter Deyneka Jr., 'Missionary To Russia' (Chicago Tribune, December 30, 2000)
  3. Інтерв'ю Бориса Волкова на сайті Релійно-інформаційної служби України
  4. В Ірпіні презентували німецьке видання про релігійність української молоді // РІСУ, новина від 7 лютого 2011
  5. Релігія та освіта: сучасний та історичний контекст взаємовідносин. Пам’яті науковця-релігієзнавця Наталії Гаврілової. Збірник статей-вшанувань, наукових праць та експертиз. За редакцією проф. А. Колодного // Українське релігієзнавство. – № 70. – К., 2014. – 150 с. / pdf
  6. Гаврілова Наталія Сергіївна. Релігійна свідомість сучасного студентства в контексті світоглядного плюралізму (на матеріалах України) / дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2007. — 192 с. / стор. 18 там же
  7. трагічна смерть у січні 2013 року / стор. 6 там же; Трагічна смерть Наталі взимку 2013 р. видається страшною помилкою / стор. 10 там же
  8. В Украине проходит Форум-20 с анализом двадцатилетнего пути деноминаций в условиях религиозной свободы (Фоторепортаж)// Релігія в Україні, 18.11.2011
  9. В Ірпіні розпочалася ювілейна конференція «Богословська освіта — 10» // РІСУ, новина від 25 жовтня 2011
  10. Інтерв'ю газеті День, 27 квітня 2012
  11. Глеб Коваленко, «Конференция медиа-евангелистов: шаг в будущее» // Релігія в Україні, 16.11.2010
  12. Релігія в Україні, новина від 25.04.2012
  13. Керівник асоціації «духовне відродження» Борис Волков: «Ми мобілізуємо, мотивуємо та навчаємо лідерів нового покоління» // Інтерв'ю Бориса Волкова на сайті РІСУ, 30 квітня 2013
  14. Офіційний сайт організації Connect International. Архів оригіналу за 8 березень 2016. Процитовано 14 червень 2013. 
  15. «Национальные авторы — наш традиционный приоритет» // Інтерв'ю з М.Черенковим інтернет-газеті «Путь», 30.08.2010
  16. АСОЦІАЦІЯ «ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ» ВИДАЛА КНИГУ-МОЗАЇКУ ВАСИЛІЯ КРАПІВНИЦЬКОГО // РІСУ, новина від 11 липня 2013
  17. Thekievtimes.com, новина від 08.06.2013[недоступне посилання з жовтня 2019]
  18. «Евангелие против СПИДа» // Інтернет-журнал Ideas4God.com, новина від 19.04.2013[недоступне посилання з серпня 2019]
  19. Гордєєв Олексій, «Плач по упитанной церкви» // Христианский литпортал, стаття від 01.05.2012. Архів оригіналу за 06.12.2012. Процитовано 14.06.2013. 
  20. Узникам Качановской колонии передали книги о Тимошенко и пособие, как провести с пользой время в тюрьме // Інтерфакс-Україна, новина від 20.02.2012
  21. Персональний блог Олега Гавриша (мол.)
  22. 27 апреля- круглый стол «Христианские ценности в современной России» // Портал Baznica.info, новина від 24.04.2006
  23. Офіційний сайт Школи без Стін
  24. Відбулася IV Всеукраїнська молодіжна конференція медиків-християн // Релігія в Україні, новина від 10.05.2012
  25. Гордєєв Олексій, «Агенти позитивних перетворень» // Релігія в Україні, репортаж від 20.03.2013
  26. «Врачи-христиане бесплатно обследовали жителей Чернигова» // Інформаційний портал InVictory, новина від 14.12.2012
  27. Офіційний сайт благодійної програми «Подаруй надію» АДВ. Архів оригіналу за 27 листопад 2013. Процитовано 14 червень 2013. 
  28. «Програма „Подаруй надію“: „коробковий“ рейтинг і диспропорції» // Релігія в Україні, стаття від 10.01.2013

ПосиланняРедагувати