Абу Бакр Мухаммад ібн Закарія ар-Разі
أبو بكر محمد بن يحيى بن زكريا الرازي عالم وطبيب فارسي (ح
Народився приблизно 865
Рей, Аббасидський халіфат[1][2]
Помер приблизно 925
Рей, Аббасидський халіфат[1][3]
Країна  Аббасидський халіфат
Національність перс
Діяльність математик, хімік, філософ, винахідник, лікар
Галузь астрономія, математика, медицина, філософія, алхімія
Вчителі Ali ibn Sahl Rabban al-Tabarid[4]

CMNS: Разес у Вікісховищі

Абу́ Бакр Мухамма́д ібн Зака́рія ар-Разі́ (близько 865, Рей — близько 925) — перський вчений-енциклопедист, лікар, алхімік і філософ. Багато творів Ар-Разі надалі було перекладено латинською мовою і вони здобули широку популярність і визнання серед західноєвропейських лікарів і алхіміків. У Європі відомий під латинізованими іменами Разе́с (Rhazes) і Абу́ Бате́р (Abubater).

Абу Бакр Мухаммад ібн Закарія Ар-Разі народився в перському місті Рей, поблизу Тегерану. У Персії він здобув різносторонню освіту і, зокрема, вивчав філософію, метафізику, поезію і алхімію. Ще в молодості він почав займатися дослідами облагороджування металів і пошуками «еліксиру». У 30 років Ар-Разі вирушив до Багдаду, де вивчав медицину. Незабаром він прославився як вельми майстерний лікар; керував клінікою в Реї, потім в Багдаді. Ар-Разі був добре знайомий з античною наукою, медициною і філософією; він залишив праці з філософії, етики, теології, логіки, медицини, астрономії, фізики і алхімії — всього 184 твори, з яких до нас дійшло 61. Багато праць Ар-Разі були перекладені латинською мовою в Європі в X —XIII ст.

Ар-Разі був прихильником математичного атомізму, вчення про яке було викладено ним у «Книзі про час і простір». Він написав також «Трактат про те, що факт несумірності діагоналі квадрата зі стороною не належить до геометрії».

Відомий також ряд трактатів Ар-Разі про сферичну природу Землі, зірок і космосу в цілому. У медицині відомий його твір «Про натуральну віспу та кір».

Ар-Разі належить перший відомий в історії опис технології дистиляції спирту[5].

Вшанування ред.

Примітки ред.

  1. а б Bell A. Encyclopædia BritannicaEncyclopædia Britannica, Inc., 1768.
  2. Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie MédiévaleParis: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 577. — 886 с. — ISSN 0249-7921
  3. Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie MédiévaleParis: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 579. — 886 с. — ISSN 0249-7921
  4. а б Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie MédiévaleParis: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 578. — 886 с. — ISSN 0249-7921
  5. Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.148
  6. آسیموف، آیزاک. دائرةالمعارف دانشمندان علم و صنعت، جلد اول. ترجمهٔ محمود مصاحب. چاپ دوم. شرکت انتشارات علمی و فرهنگی، ۱۲۶۶. ۱۲۷

Література ред.

  • Фігуровський Н. А. Нарис загальної історії хімії. Від найдавніших часів до початку XIX століття. — М.: Наука, 1969. 455 ст. (рос.)
  • Загальна історія хімії. Виникнення і розвиток хімії з найдавніших часів до XVII століття. — М.: Наука, 1980. 399 ст. (рос.)
  • Велика радянська енциклопедія. У 30 тт. (рос.)

Посилання ред.