Меліков Аріф Джангір-огли

(Перенаправлено з Аріф Меліков)

Арі́ф Джангі́р огли́ Мелі́ков (азерб. Arif Cahangir oğlu Məlikov, 13 вересня 1933, Баку — 9 травня 2019, Баку) — азербайджанський композитор зі світовим ім'ям, педагог. Народний артист СРСР (1986).

Аріф Меліков
азерб. Arif Cahangir oğlu Məlikov
ПсевдоАріф Джангірович Меліков
Народився13 вересня 1933(1933-09-13)[2][3]
Баку
Помер9 травня 2019(2019-05-09)[1][2][3] (85 років)
Баку, Азербайджан
ПохованняАлея честі
ПідданствоАзербайджан Азербайджан
Діяльністькомпозитор, педагог
Alma materБакинська музична академія
Знання мовросійська
ЧленствоСпілка композиторів СРСР і НАН Азербайджану
Роки активності19582019
Жанропера, симфонія і балет
Конфесіяіслам
У шлюбі зЕсма Ханум
Дітидонька Ширін
Нагороди
Орден Гейдара Алієва
Орден Гейдара Алієва
Народний артист СРСР
IMDbID 0577744

Життєпис

ред.

1945—1954 — навчається грі на тарі в Бакинському музичному училищі імені Асафа Зейналли. Після закінчення училища працює за розподілом в музичній школі міста Шуша.

1955—1958 — навчання в Азербайджанській державній консерваторії (клас композиції Кара Караєва). Дипломна робота — «Перша симфонія».

З 1958 — викладач консерваторії (доцент з 1971, профессор з 1979, завідувач кафедри композиції з 1982).

Найбільш відомим його твором є балет «Легенда про любов» на сюжет однойменної драми Назима Хікмета. Вперше балет був поставлений на сцені Театру опери і балету ім. С. Кірова 1961 року і з тих пір є одним з популярних творів, який ставився і ставиться в театрах понад 64 країн світу. Постановка цього балету стала першою хореографічною роботою українського балетмейстера Анатолія Шекери на сцені Київського театру опери і балету імені Тараса Шевченка.[4] Також постановка цього балету відновлювалась у Києві 2010 року завдяки вдові А. Шекери — балетмейстеру Елеонорі Стебляк.

Аріф Меліков є членом Спілки композиторів Азербайджану (1959), членом Спілки кінематографістів Азербайджану[5]. Академік Національної академії наук Азербайджану (НАНА). Почесний доктор університету Хазар.

Твори

ред.
Балети
  • «Легенда про любов» (1961)
  • «Сильніше смерті» (1966)
  • «Двоє на Землі» (1969)
  • «Алі-баба і 40 розбійників» (1973)
  • «Поема двох сердець» (1982)
  • «Юсуф і Зулейка» (1999)
Оперета
  • «Хвилі» (1967).
Твори для оркестру
  • Концертино для флейти з оркестром (1955)
  • Вісім симфоній (1958—2000)
  • Вісім симфонічних поем
  • Оркестрові сюїти
  • «Симфонічні казки» (1968)
  • Симфонія № 7 для оркестрів народних інструментів (1995)

Фільмографія

ред.
  • 1964 — «Чарівний халат»
  • 1965 — «26 бакинських комісарів»
  • 1969 — «Легенда про любов» (фільм-спектакль)
  • 1971 — «Сказання про Рустама»
  • 1971 — «Рустам і Сухраб»
  • 1973 — «Справи сердечні»
  • 1976 — «Сказання про Сиявуша»
  • 1977 — «Гаріб в країні Джинів»
  • 1978 — «Легенда про дівочу башту»
  • 1990 — «Книга Деде Ґоргуда. Дастан Секрея»
  • 1997 — «Каміль»
  • 2002 — «Гаджі Ґара»
  • 2002 — «Маестро»
  • 2003 — «Книга Деде Коркут. Басат і Тепегез»
  • 2006 — «Палітра життя»
  • 2007 — «Маестро Ніязі»

Примітки

ред.

Посилання

ред.