Відкрити головне меню

Аристарх Самоський
Aristarchos von Samos (Denkmal).jpeg
Пам'ятник Аристарху Самоському в університеті Арістотеля.
Салоніки. Греція
Псевдо Αρισταρχος ο Σαμιος
Народився бл. 310 до н. е.
о. Самос
Помер бл.230 до н. е.
Діяльність математик, астроном, письменник
Галузь астрономія
Відомий завдяки давньогрецький астроном
Вчителі Стратон Лампсакський

Аристарх Самоський, грец. Αρισταρχος ο Σαμιος (бл. 310 до н. е. — бл. 230 до н. е.) — давньогрецький астроном. Перший висловив ідею геліоцентризму; стверджував, що Земля, обертаючись навколо своєї осі, рухається по колу навколо нерухомого Сонця, яке розташоване в центрі сфери нерухомих зірок. Він також був першим, хто оцінив розміри Сонця і Місяця і їхню відстань від Землі.

БіографіяРедагувати

Аристарх Самоський народився близько 310 року до н. е. на острові Самос. Його вчителем був перипатетик Стратон Лампсакський. Самого Аристарха можна вважати послідовником Александрійської школи, пов'язаної зі знаменитою бібліотекою (так, за свідченнями Птолемея, в 280 році до н. е. Аристарх спостерігав в Александрії сонцестояння). Помер близько 230 року до н. е.

Розповсюджене уявлення, що через свої погляди, зокрема, запропоновану геліоцентричну систему світу, Аристарх був звинувачений в безбожності, не має під собою історичних підстав[1]. Луціо Русо[en] простежує походження цього уявлення до видання Плутархового діалогу «Про лице, видиме у кружалі Місяця» Жилем Менажем[en] у XVII ст. За обома рукописами, що дійшли до нашого часу, Плутарх переповідає, що у суперечці з Клеантом, тогочасним головою школи стоїків, який поклонявся сонцю та був супротивником геліоцентризму, Аристарх риторично закинув Клеанту безбожність, бо за Клеантовими поглядами божественне вогнище, джерело життя і цар всесвіту, рухається довкола Землі. Перевидаючи цей діалог невдовзі після гучних судових процесів над Джордано Бруно та Галілео Галілеєм, Менаж самовільно поміняв місцями називний та знахідний відмінки у тексті Плутарха, внаслідок чого закид Клеанту Аристархом перетворився на закид Клеантом Аристарху.

«Про величини і відстані Сонця і Місяця»Редагувати

 
Схема, що пояснює визначення радіуса Місяця по методу Аристарха (візантійська копія X ст.)

Праця Аристарха Самоського «Про величини і відстані Сонця і Місяця» — єдина з його доробку, яка дійшла до нас. Тут вперше в історії науки здійснена спроба визначення розмірів небесних тіл — Сонця і Місяця, відстаней до них. Попередники Аристарха Самоського так вирішували це питання. Геракліт Ефеський вважав, що Сонце має розмір стопи, Анаксагор із Клазомен — що Сонце за розмірами більше Пелопоннесу. Тобто наукового підходу до Аристарха Самоського до цих питань вироблено не було.

На відміну від них, Аристарх використав науковий метод, який базувався на спостереженнях за фазами Місяця, а також за сонячними і місячними затемненнями. Його побудови виходять з того, що Місяць має форму кулі і запозичує світло від Сонця. Таким чином, якщо Місяць перебуває у квадратурі, тобто виглядає розітнутим навпіл, то кут Земля-Місяць-Сонце прямий.

ВшануванняРедагувати

Ім'я Аристарха Самоського увічнене в назві яскравого кратера на Місяці та астероїда.

ЛітератураРедагувати

Арістарх Самоський. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

  1. Russo, Lucio (2013-12-01). The Forgotten Revolution: How Science Was Born in 300 BC and Why it Had to Be Reborn. Springer Science & Business Media. с. 82, fn.106. ISBN 9783642189043. Процитовано 13 June 2017. ; Russo, Lucio; Medaglia, Silvio M. (1996). Sulla presunta accusa di empietà ad Aristarco di Samo. Quaderni Urbinati di Cultura Classica (Italian) (Fabrizio Serra Editore). New Series, Vol. 53 (2): 113–121. JSTOR 20547344.