Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

Сад виник в другій половині XVIII століття поряд з будинком генерал-аншефа Петра Текелія, розташованому на підвищенні.

В жовтні 1799 року, після прибуття до Новомиргорода Воронезького єпископа Афанасія, призначеного архіпастирем Новомиргорода замість митрополита Гавриїла, в ньому була облаштована домова церква[ru] на честь Афанасія Великого, патріарха Александрійського. Церква була знищена з переходом архієпископа в 1804 році до Катеринослава. Невідомо, куди подівся іконостас та церковне начиння. На згадку про церкву на цьому місці в 1854 році унтер-офіцером Степаном Князевим було встановлений кам'яний монумент з образами та відповідним написом і дерев'яною огорожею, який не зберігся до нашого часу.[1][2]

Описуючи вулицю Велику Єлисаветградську в 1857 році, А. Шмідт зазначає:

При в'їзді на вулицю, праворуч знаходиться по схилу гори так званий Архієрейський сад.[3]

За свідченнями краєзнавця М. Сухова, в Архієрейському саду перед городянами виступав Володимир Винниченко.[4]

Сучасний станРедагувати

На плані Новомиргорода 1834 року Архієрейський сад позначений на прямокутній території, що нині обмежена з західного боку — вулицею Соборності, з півночі — провулком Новосільським, зі східного боку — частиною вулиці Новосільської та Бессарабським яром, з півдня — пасовищем.[5] Після Другої Світової війни на цьому місці був збудований цегельний завод.

Нині, ймовірно, збереглись лише залишки північної частини колишнього саду площею близько 1,2 га в районі сучасних вулиць Новосільської, Шахтарської та провулку Панфілова.[6] Переважно це пустир в низовині, через який протікає частково взята в колектор неглибока балка Бессарабського яру, яка дуже часто пересихає. Тут розташована так звана Архієрейська криниця, характерна своєю незначною глибиною.

В листопаді 2015 року на честь Архієрейського саду було названо провулок Архієрейський (колишній Ватутіна), розташований на підвищенні з протилежного боку Бессарабського яру.

ДжерелаРедагувати

  1. Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 54.
  2. Матеріали з архіву Б. В. Федорова
  3. А. Шмидт. Херсонская губерния // Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба. — СПб., 1863. — Ч.2. — С. 811.
  4. Смоленчук М. Помилки у жандармському циркулярі Архівовано 23 квітень 2014 у Wayback Machine. // «Київ», №7 (1990). — С. 107.
  5. План міста Новомиргорода 1834 року та пояснення до нього. Матеріали з архіву Петра Озерова, музейна кімната Новомиргородської міської ради
  6. див. Вулиці Новомиргорода