Вікіпедія

Археологія даних

Археологія даних (англ. Data archaeology) — реконструкція та дешифрування даних з носіїв інформації, які вийшли з ужитку або були пошкоджені в результаті природної або техногенної катастрофи. Також до археології даних відноситься процес дешифрування інформації, записаної в застарілому форматі даних.

Інформаційна безпека
Критерії оцінки інформаційної безпеки

Цілісність · Доступність · Конфіденційність · Спостережність· Невідмовність

Нормативні документи

COBIT · ITIL · ISO/IEC 17799:2005 · ISO/IEC 27001:2013 ·

Забезпечення

Політика · СУІБ · КСЗІ · СЗІ

Захист інформації

Технічний захист інформації · Інженерний захист інформації · Криптографічний захист інформації · Організаційний захист інформації

Формати даних і застарілі носії, які вийшли з ужитку ред.

Методи археології даних найчастіше застосовуються для відновлення наукової та фінансової інформації. Зокрема, значна частина астрономічної інформації до цього часу зберігається на фізично й морально застарілих носіях. Комерційні організації зобов'язані зберігати фінансову інформацію впродовж багатьох років; однак ранні фінансові записи часто стають недоступними для використання через  зміну форматів та поколінь носіїв інформації.

Термін «data archaeology» був вперше використаний в 1993 році в описі проекту Global Oceanographic Data Archaeology and Rescue Project[en] (GODAR). Метою проекту була реконструкція даних із супутника Nimbus 2[en], який працював у 60-х роках XX століття. Реконструкція цих даних дозволила отримати унікальну інформацію про зміни клімату Арктики того часу[1].

Іншим великим «археологічних» проектом став Lunar Orbiter Image Recovery Project[en] (LOIRP). Фахівці NASA використовували методи археології даних для порятунку астрономічної інформації зі старовинної комп'ютерної стрічки, створеної в середині минулого століття[2].

Носії, пошкоджені в результаті катастрофи ред.

 
Пошкоджений файл формату jpeg

Методи археології даних були використані при ліквідації наслідків урагану Мерилін в 1996 році. Так, Національне управління архівів та документації у співдружності з Національною медіа-лабораторією США (National Media Lab) здійснили успішне відновлення інформації з жорстких дисків, пошкоджених морською водою і піском[3].

Методи ред.

Археологія даних використовує багато загальних методів відновлення інформації, але не зводиться до них. Це пов'язано з тим, що в рамках археології даних недостатньо просто відновити інформацію, потрібно зробити її зрозумілою.

Важливим фактором в процесі отримання інформації є співвідношення важливості інформації та витрат на її вилучення; при необмежених ресурсах інформація може бути залучена та дешифрована майже з будь-якого носія[4].

Використання тих чи інших методів, головним чином, залежить від типу носія. Наприклад, для археології даних, розміщених на магнітній стрічці, на підготовчому етапі можуть застосовуватися: реабсорбція покриття стрічки, нанесення на стрічку спеціальної змазки, застосування спеціальних методів очищення стрічки[5][6].

Існують спеціалізовані організації, що використовують методи археології даних для відновлення інформації із застарілих або пошкоджених носіїв, серед найбільших — National Media Lab USA і Storelab Data Recovery[7][8].

Концепція Digital dark age ред.

Digital dark age («цифрові темні століття») — сценарій можливого майбутнього, при якому багато історичних цифрових документів і мультимедіа будуть фактично втрачені, так як ніхто не зможе їх відкрити. Несумісне обладнання та операційні системи, загублені кодеки і формати даних, які вийшли з ужитку, зроблять неможливим доступ до багатьох файлів XX—XXI століть[9][10].

Археологія даних в мистецтві ред.

  • У фільмі «Штучний розум» Стівена Спілберга високорозвинена раса гуманоїдів реконструює інформацію, збережену в стародавньому дефектному роботі, для відтворення обстановки, в якій він існував.
  • Головний герой роману «Глибина в небі» використовує методи археології даних для отримання контролю над програмним забезпеченням, який писався кілька століть.
  • В аніме «Блідий кокон» люди майбутнього займаються відновленням різних даних про минуле Землі з цифрових архівів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Techno-archaeology rescues climate data from early satellites [Архівовано 2010-11-26 у Wayback Machine.]U.S. National Snow and Ice Data Center (NSIDC), January 2010
  2. ↑ LOIRP Overview [Архівовано 2011-01-31 у Wayback Machine.]NASA website November 14, 2008
  3. ↑ [1] [Архівовано 9 липня 2017 у Wayback Machine.] Study on website October 23, 2011
  4. ↑ [2] [Архівовано 9 липня 2017 у Wayback Machine.] p.17
  5. ↑ [3] [Архівовано 9 липня 2017 у Wayback Machine.] pp.17-18
  6. ↑ [4] [Архівовано 9 липня 2017 у Wayback Machine.] pp.18
  7. ↑ Imation Government Solutions: National Media Lab. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
  8. ↑ WD RE4-GP 1,5 Тбайт: накопитель корпоративного класса с технологией GreenPower | THG.RU. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
  9. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2008. Процитовано 24 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Escaping the Digital Dark Age. Архів оригіналу за 23 вересня 2005. Процитовано 12 січня 2013.

Література ред.

  • World Wide Words: Data Archaeology [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  • O'donnell, James Joseph. Avatars of the Word From Papyrus to Cyperspace Harvard University Press, 1998.
  • Ross, Seamus and Gow, Ann. «Digital Archaeology: Rescuing Neglected and Damaged Data Resources» Library Information Technology Centre, 1999.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Археологія_даних&oldid=41001347