Артур Ауверс

німецький астроном

Георг Фрідріх Юліус Артур фон Ауверс (нім. Georg Friedrich Julius Arthur von Auwers; 12 вересня 1838 — 24 січня 1915) — німецький астроном, з 1866 — астроном Берлінської АН, згодом — її член[6], член Паризької АН, член Геттінгенської академії наук.

Артур Ауверс
нім. Arthur Julius Georg Friedrich von Auwers
Arthur Auwers.jpg
Народився 12 вересня 1838(1838-09-12)[1][2][…]
Геттінген, Королівство Ганновер, Німецький союз[4]
Помер 24 січня 1915(1915-01-24)[1][2][…] (76 років)
Гросс-Ліхтерфельдеd, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Поховання Цвинтарі біля Галльських ворітd
Країна Flag of Prussia (1892-1918).svg Королівство Пруссія
Діяльність астроном, викладач університету
Галузь Астрометрія
Alma mater Геттінгенський університет і Кенігсберзький університет
Науковий керівник Едуард Лютер[5]
Знання мов німецька[1]
Заклад Koenigsberg Observatoryd
Членство Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Леопольдина, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, Петербурзька академія наук, Французька академія наук, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Національна академія наук США і Австрійська академія наук
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки
золота медаль Королівського астрономічного товариства

медаль Кетрін Брюс (1899)

почесний член Королівського товариства Единбургаd

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (3 квітня 1879)

Медаль Джеймса Крейга Вотсона (1891)

Народився в Геттінгені. Навчався в Геттінгенському й Кенігсберзькому університетах (1857—1862). Астроном Готської обсерваторії з 1866 року.

Наукові роботи належать до позиційної астрономії. Ним було укладено перший фундаментальний каталог, який містив 539 яскравих зір (1879)[7]. Опрацював спостереження Джеймса Бредлі й 1888 року видав нову обробку 3500 зір[6]. Протягом багатьох років каталог Ауверса—Брадлея залишався основою всіх досліджень про рух зір (до появи 1910 року попереднього загального каталога Л. Босса, який містив 6188 зір).

Визначив паралакс Сонця за спостереженнями малих планет і проходжень Венери над диском Сонця 1874 та 1882 рр.

ПосиланняРедагувати

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #116388765 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. а б Ауверс Артур Юліус Георг Фрідріх // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 43. — ISBN 966-613-263-X.
  7. FK // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 505. — ISBN 966-613-263-X.

ДжерелаРедагувати