Артоболевський Іван Іванович

Іва́н Іва́нович Артоболе́вський (нар. 26 вересня (9 жовтня) 1905(19051009), Москва — 21 вересня 1977, Москва) — російський учений у галузі теорії машин і механізмів. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1945). Доктор технічних наук, професор. Академік АН СРСР (1946). Герой Соціалістичної Праці (1969). Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань (у 1967—1977 роках). Член Президії Верховної Ради СРСР.

Артоболевський Іван Іванович
Народився26 вересня (9 жовтня) 1905(1905-10-09)
Москва
Помер21 вересня 1977(1977-09-21) (71 рік)
Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьінженер, політик
Alma materМДУ
Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Галузьтеорія машин і механізмів
ЗакладМДУ
Московський авіаційний інститут
Institute of Machines Scienced
Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Науковий керівникVasily Goryachkind
Аспіранти, докторантиБоголюбов Олексій Миколайович
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Сербська академія наук і мистецтв
Нагороди

Біографія

ред.

Народився в родині професора Петровської (тепер Тімірязєвської) сільськогогосподарської академії. З 1921 року працював механіком машинно-дослідної станції Московської сільськогосподарської академії. 1924 року закінчив Московську сільськогосподарську академію імені Тімірязєва. З 1924 року — асистент Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва.

У 1927 році закінчив екстерном математичне відділення фізико-математичного факультету Московського державного університету імені Ломоносова.

З 1927 року викладав у вищих навчальних закладах Москви. У 1929—1932 роках очолював кафедру теоретичної механіки Московського хіміко-технологічного інституту імені Менделєєва. У 1932—1949 роках — професор Московського державного університету (працював спочатку на кафедрі теоретичної механіки). У 1941 році організував на механіко-математичному факультеті Московського державного університету (спільно з Булгаковим) кафедру прикладної механіки і був з 1941 по 1944 рік в.о. завідувача цієї кафедри. Читав обов'язковий для всіх студентів-механіків мехмату річний курс «Прикладна механіка». З 1942 року — професор Московського авіаційного інституту.

З 1937 року працював також в Інституті машинознавства Інстутуту машинознавства АН СРСР: завідувач відділу теорії механізмів і машин, завідувач лабораторії динаміки машин, у 1938—1941 роках — заступник директора з науки.

У 1939 році обраний член-кореспондентом, а в 1946 році — дійсним членом АН СРСР. У 1946—1953 роках — заступник академіка-секретаря відділення технічних наук Академії наук СРСР.

У 1940-х роках був головою Всесоюзного наукового товариства інженерів-машинобудівників. З 1947 року — заступник голови правління Товариства із розповсюдження політичних і наукових знань СРСР.

У 1956—1963 роках — голова правління Товариства із розповсюдження політичних і наукових знань РРФСР.

У 1966—1977 роках — голова правління Всесоюзного товариства «Знання».

Наукові досягнення

ред.

Класифікував просторові механізми і розробив нові методи кінематичного аналізу їх. Написав з цього питання першу в СРСР монографію (1937).

Розробив також нові методи кінематичного аналізу складних багатоланкових механізмів (1939).

Відзнаки та премії

ред.

Праці

ред.

Автор першого підручника з теорії механізмів і машин для механіко-математичних факультетів університетів (1940).

З групою вчених розробив методи дослідження роботи машин-автоматів, які застосовують у харчовій, поліграфічній та верстатобудівній промисловості.

Література

ред.
  • Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 258.
  • Артоболевский И. И. Механизмы в современной технике. Справочное пособие. В 7 томах, — М.; «Наука». 1979—496 с.

Примітки

ред.

Посилання

ред.