Артоболевський Іван Іванович

Іва́н Іва́нович Артоболе́вський (нар. 26 вересня (9 жовтня) 1905(19051009), Москва — 21 вересня 1977, Москва) — російський учений у галузі теорії машин і механізмів. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1945). Доктор технічних наук, професор. Академік АН СРСР (1946). Герой Соціалістичної Праці (1969). Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань (у 1967—1977 роках). Член Президії Верховної Ради СРСР.

Артоболевський Іван Іванович
Народився	26 вересня (9 жовтня) 1905(1905-10-09) Москва
Помер	21 вересня 1977(1977-09-21) (71 рік) Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	інженер, політик
Alma mater	МДУ Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Галузь	теорія машин і механізмів
Заклад	МДУ Московський авіаційний інститут Institute of Machines Scienced Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Науковий керівник	Vasily Goryachkind
Аспіранти, докторанти	Боголюбов Олексій Миколайович
Членство	Академія наук СРСР Сербська академія наук і мистецтв
Нагороди	Міжнародна золота медаль Джеймса Ваттаd (1967) honorary doctorate of the Łódź University of Technologyd (23 березня 1963)
Висловлювання у Вікіцитатах  Артоболевський Іван Іванович у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині професора Петровської (тепер Тімірязєвської) сільськогогосподарської академії. З 1921 року працював механіком машинно-дослідної станції Московської сільськогосподарської академії. 1924 року закінчив Московську сільськогосподарську академію імені Тімірязєва. З 1924 року — асистент Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва.

У 1927 році закінчив екстерном математичне відділення фізико-математичного факультету Московського державного університету імені Ломоносова.

З 1927 року викладав у вищих навчальних закладах Москви. У 1929—1932 роках очолював кафедру теоретичної механіки Московського хіміко-технологічного інституту імені Менделєєва. У 1932—1949 роках — професор Московського державного університету (працював спочатку на кафедрі теоретичної механіки). У 1941 році організував на механіко-математичному факультеті Московського державного університету (спільно з Булгаковим) кафедру прикладної механіки і був з 1941 по 1944 рік в.о. завідувача цієї кафедри. Читав обов'язковий для всіх студентів-механіків мехмату річний курс «Прикладна механіка». З 1942 року — професор Московського авіаційного інституту.

З 1937 року працював також в Інституті машинознавства Інстутуту машинознавства АН СРСР: завідувач відділу теорії механізмів і машин, завідувач лабораторії динаміки машин, у 1938—1941 роках — заступник директора з науки.

У 1939 році обраний член-кореспондентом, а в 1946 році — дійсним членом АН СРСР. У 1946—1953 роках — заступник академіка-секретаря відділення технічних наук Академії наук СРСР.

У 1940-х роках був головою Всесоюзного наукового товариства інженерів-машинобудівників. З 1947 року — заступник голови правління Товариства із розповсюдження політичних і наукових знань СРСР.

У 1956—1963 роках — голова правління Товариства із розповсюдження політичних і наукових знань РРФСР.

У 1966—1977 роках — голова правління Всесоюзного товариства «Знання».

Наукові досягнення

Класифікував просторові механізми і розробив нові методи кінематичного аналізу їх. Написав з цього питання першу в СРСР монографію (1937).

Розробив також нові методи кінематичного аналізу складних багатоланкових механізмів (1939).

Відзнаки та премії

• Герой Соціалістичної Праці (13.03.1969)
• п'ять орденів Леніна (27.03.1954; 8.10.1965; 8.08.1967; 13.03.1969; 8.10.1975)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (10.06.1945; 16.09.1945)
• медаль «За оборону Москви» (1944)
• медаль «За добесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• ювілейна медаль «Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1975)
• заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1945)
• Премія імені Пафнутія Чебишова (1946)
• срібна медаль імені Жоліо-Кюрі (1959).
• срібна медаль «За заслуги в розвитку науки і суспільства» (Чехословаччина, 1966)
• міжнародна золота медаль імені Джеймса Уатта (Англія, 1967)

Праці

Автор першого підручника з теорії механізмів і машин для механіко-математичних факультетів університетів (1940).

З групою вчених розробив методи дослідження роботи машин-автоматів, які застосовують у харчовій, поліграфічній та верстатобудівній промисловості.

Література

• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 258.
• Артоболевский И. И. Механизмы в современной технике. Справочное пособие. В 7 томах, — М.; «Наука». 1979—496 с.

Посилання

• Біографія Артоболевського І. І. [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Праці Артоболевського І. І. [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.]