Артимишин Олекса
Артимишин Олекса (23 березня 1887, с. Нова Кам'янка, Жовківський район, Львівська область — 10 травня 1945, Відень, Австрія) — галицький священник УГКЦ, парох на парафіях в Кам'янці Лісній, Пристані, Бутинах, Батятичах.
| Артимишин Олекса | |
|---|---|
| Народився |
23 березня 1887 Нова Кам'янка, Кам'янка-Волоська, гміна Кам'янка-Волоська, Рава-Руський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер |
10 травня 1945 (58 років) Відень, Окупація Австрії союзниками |
| Поховання | Філадельфія |
| Місце проживання |
Кам'янка-Лісова Пристань Бутини Батятичі Відень |
| Діяльність | священник, парох |
| Alma mater | Львівська академічна гімназія і Перемишльська греко-католицька семінарія |
Життєпис ред.
Народився 1887 року в родині заможних селян з присілку Левочки Симеона та Єфросинії Артимишин. Початкову освіту здобув в народній школі в с. Кам'янка Криве та ц. к. академічній гімназії у Львові. Навчався у Станіславівській греко-католицькій духовній семінарії, Греко-католицькій духовній семінарії у Львові, на теологічному факультеті Львівського університету, Греко-католицькій духовній семінарії в Перемишлі. 1912 р. — прийняв Тайну священства з рук перемишльського єпископа Константина Чеховича.
Душпастирська праця ред.
1914–1918 роки — парох у парафії села Кам'янка Лісна. У 1918–1922 роках працював на парафії в селі Пристань Сокальського району в Церкві св. Арх. Михаїла. 1922–1932 роки — парох у селі Бутини. Від 1932 року — парох села Батятичі (нині Кам'янко-Бузького району Львівської обл.).
Еміграція ред.
Не маючи наміру «переписуватися» на православних, вирішив емігрувати за кордон разом із дружиною Оксаною Сиротинською (1893 — 28 квітня 1980) та чотирма дітьми (Юрком, Богданом, Лесею та Даркою). Помер у Відні 10 травня 1945 року, де й був похований, поки 1968 р. його прах не перепоховали у Філадельфії, куди переїхала дружина Оксана з дітьми.
За влучним висловом Петра Чавса був Олексій Артимишин — «людиною меткою, енергійною, підприємливою, а при цьому товариською і всіма любленою».
Джерела ред.
- Марій С. Парафія у Новій Кам'янці. — Нова Кам'янка, 2005. — С. 64.
- Синиця А. Історія села Нова Кам'янка: від найдавніших часів до сьогодення. — Львів: Вид-во Тараса Сороки, 2011. — С. 111—113.
- Чавс П. Громада Кам'янка Волоська у минулому і сучасному // Жовківщина: історико-мемуарний збірник. Т. 3. — Жовква: Місіонер, 1997. — С. 272, 293.
|
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |