Відкрити головне меню

Артемівське родовище кам'яної солі

Арте́мівське родо́вище кам'яно́ї со́лі — родовище в Слов'янському і Бахмутському районах Донецької області.

Розробляється з 1876.

Відоме соляними потоками і джерелами з дуже давнього часу.

Першу шахту 1870 заклали О. П. Карпінський і Н. Д. Борисяк, вказавши на наявність тут великих покладів кам. солі.

До 1876 сіль добувалася випарюванням з соляних розсолів. До введення в експлуатацію цього родовища Російська імперія ввозила сіль (до 200 тис. т щорічно) з-за кордону. Тепер солерудники Бахмута дають щорічно понад 1,5 млн. т. солі, що становить більше 1/3 союзного видобутку. Найбільші бахмутські солерудники розташовані на правому березі р. Мокрої Плотви (права притока р. Бахмутки) і пов'язані з нижньопермськими відкладами. На руднику № 3 розкрито 21 пласт солі при загальній їхній потужності 142,9 м (окремі пласти — від 0,25 м до 38,5 м).

Вздовж рр. Бахмутки і Мокрої Плотви є понад 10 шахт, які розробляють гол. чин. три потужні пласти солі:

  • Надбрянцевський (середня потужність 17 м),
  • Брянцевський (середня потужність 38,5 м),
  • Підбрянцевський (29 м).

Сіль Бахмутського родовища характеризується високою чистотою.

Вміст NaCl 98%.

Площа соленосності понад 170 км². Балансові запаси солі понад 5 млрд. т. Промислове значення мають три пласти, потужність яких коливається від 14 до 47 м. Соленосна товща пов’язана з пермськими відкладами.

Всі процеси праці в шахті повністю механізовані.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати