Артеменко Артем Олександрович
Арте́м Олекса́ндрович Арте́менко (нар. 2 серпня 1993, Супрунівка, Полтавська область, Україна — пом. 19 жовтня 2023, Лиман Перший, Харківська область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» II та III ступенів.
| Артеменко Артем Олександрович | |||
|---|---|---|---|
 Солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
2 серпня 1993 Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, Україна | ||
| Смерть |
19 жовтня 2023 (30 років) поблизу с. Лиман Перший, Куп'янський район, Харківська область | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||
| Рід військ |
 Механізовані війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис ред.
Народився 2 серпня 1993 року в селі Супрунівка Полтавської області. Навчався у Супрунівській середній школі. Після закінчення школи вступив до Полтавського університету економіки і торгівлі, де в 2015 році отримав вищу освіту[1].
Російсько-українська війна ред.
З початок повномасштабного вторгнення 27 лютого 2022 року пішов добровольцем до Збройних сил України. Після проходження військової підготовки проходив службу у складі 14-ої окремої механізованої бригади. Обіймав посаду навідника-оператора 2-го механізованого відділення, 3-го механізованого взводу, 9-ої механізованої роти, 3-го механізованого батальйону 14 ОМБр. Під час виконання бойових завдань двічі зазнавав поранень[2]. Після лікування продовжував проходити службу у складі свого підрозділу[1][3].
Загинув 19 жовтня 2023 року в результаті ворожого обстрілу поблизу села Лиман Перший Купʼянського району Харківської області[4]. Похований 24 жовтня на кладовищі в місті Полтава.
Нагороди та відзнаки ред.
- орден «За мужність» III ступеня (2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[5];
- орден «За мужність» II ступеня (2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[6];
- нагрудний знак Полтавської обласної ради «За вірність народу України» I ступеня[7].
Примітки ред.
- ↑ а б У Полтаві попрощалися з трьома полеглими захисниками України – Новини Полтавщини (укр.). 24 жовтня 2023. Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Захищаючи Україну загинув полтавець Артем Артеменко. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 21 жовтня 2023. Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Понад сотня полтавців провела в останню путь трьох воїнів, серед яких був син депутата міськради. 0532.ua - Сайт міста Полтави (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ На війні загинув 30-річний солдат з Полтавщини Артем Артеменко. ptv.ua (англ.). Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Указ Президента України від 24 жовтня 2023 року № 709/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 2 лютого 2024 року № 41/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Полтавській міськраді вручили посмертні нагороди загиблих воїнів їхнім рідним (укр.). 12 січня 2024. Процитовано 2 лютого 2024.
Джерела ред.
- Дарина Омелич. У ПОЛТАВСЬКІЙ ГРОМАДІ ПОПРОЩАЮТЬСЯ З ТРЬОМА ЗАХИСНИКАМИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ НА ВІЙНІ
- Анастасія Добряк. На фронті поліг Артем Артеменко – воїн і син депутата Полтавської міської ради
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |