Відкрити головне меню

Армія Республіки В'єтнам (в'єт. Quân lực Việt Nam Cộng Hòa, англ. ARVN) — Збройні сили Південного В'єтнаму, що функціонували з 1955 року до 1975-го. Під час В'єтнамської війни було вбито 223748 та поранено 1169763 солдатів.

Армія Республіки В'єтнам
Quân lực Việt Nam Cộng Hòa
Прапор Армії Республіки В'єтнма
Прапор Армії Республіки В'єтнма
Тренування новобранців
Тренування новобранців
Гасло Tổ Quốc, Danh dự, Trách Nhiệm (Країна, Честь, Обов'язок)
Засновані 30.09.1955
Розпущені 30.04.1975
Штаб Сайгон, Південний В'єтнам
Людські ресурси
Активні службовці

Регулярні сили: 410,000
Територіальна міліція: 532,000


Загалом: 942,000 в 1972[1]
Історія
В'єтнамська війна

Commons-logo.svg Армія Республіки В'єтнам у Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Передумови (1949—1955)Редагувати

У березні 1949 року Франція визнала незалежність В'єтнаму під управлінням імператора Бао Дай. Невздовзі по тому була заснована В'єтнамська Національна армія. Вона брала участь у операціях Французького Далекосхідного експедиційного корпусу проти сил В'єтміню у тому числі в Битві при На Сан (1952), Операції «Атлас» (1953) та Битві при Дьєнб'єнфу (1954).

1955—1975Редагувати

Армія була реорганізована президентом Нго Дінь З'ємом після заснування Південного В'єтнаму. Збройним силам країни протистояли партизани В'єтконгу. Для вирішення проблеми уряд США спільно з адміністрацією президента Нго Дінь З'ємом запровадили програму переселення селян в укріплені селища (англ. Strategic Hamlet Program), яка виявилася неуспішною. Також АРВ брала учась у придушені озброєних релігійних спільнот Каодай та Хоахао. В серпні 1963 АРВ здійснила рейд (англ. Xá Lợi Pagoda raids) по придушенню буддистів, що протестували проти прокатолицького президента. Під час озброєного штурму храмових комплексів у Сайгоні та Хюе було арештовано 1400 чоловік та сотні вбито.

Не зважаючи на те, що армія мала чисельність 150 000, була укомплектована новітньою зброєю та вишколена американськими інструкторами, вона не могла успішно протистояти партизанській війні та Армії Північного В'єтнаму. На її підтримку президенти США Кеннеді та Джонсон виділяли кошти та надсилали все більше військових радників, однак це не допомагало і у 1965 році на територію Південного В'єтнаму надсилають американську морську піхоту. Зі збільшенням американського контингенту АРВ відігравала все меншу роль у війні. У світових медіа цей конфлікт висвітлювали як протистояння США та Північного В'єтнаму.

Коли США вирішило згортати свій контингент у В'єтнамі була проведена «в'єнтнамізація» армії, задачою якої стало посилення її у кількості, озброєнні, бойовій підготовці та керівництві. Війська США, що покидали країну — передавали обладнання АРВ.

У 1972 році сили Північного В'єнатму почали «Великодній наступ», перетнули Демілітаризовану зону і почали продвигатися вглиб країни, захоплюючи одну базу за іншою переважно у малозаселених районах. Великі втрати обох армій змусили ворогуючі сторони припинити бойові дії у 1973 році. Коли бойові дії поновилися кількість Армії Республіки В'єтнам налічував більше пів-мільйона чоловік.

В 1973 році зі зміною президента в США урізали фінансування Південного В'єтнаму. Сили В'єтконгу розпочинають новий наступ на Хюе та Да Нанг. Після падіння цих міст АРВ починають відступати до столиці, залишаючи озброєння. 30 квітня 1975 року комуністичні війська захопили Сайгон і Армія республіки В'єтнам перестала існувати. Полонені були відправлені на виправні роботи по розмінуванню територій.

ГалереяРедагувати

ФотографіїРедагувати

Емблеми та пропориРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Pike, John. Republic of Vietnam Armed Forces [RVNAF] Strength. globalsecurity.org. Процитовано 15 March 2018. 

ДжерелаРедагувати