Армілка єменська
Армілка єменська | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Rhynchostruthus percivali Ogilvie-Grant, 1900 | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Rhynchostruthus socotranus percivali | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Армілка єменська[2] (Rhynchostruthus percivali) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae)[3]. Мешкає на півдні Аравійського півострова. Єменська армілка раніше вважалася підвидом золотокрилої армілки[4].
Опис
ред.Самці переважно сіро-коричневі з чорним дзьобом. Голова коричнева, обличчя темно-сіре, щоки білі, на крилах і хвості яскраві жовті плями. Самиці мають схоже, однак дещо тьмяніше забарвлення. Молоди птахи поцятковані смужками, характерне для дорослих забарвлення голови у них відсутнє.
Поширення і екологія
ред.Єменські армілки мешкають в єменській мухафазі Ель-Махра і оманській мухафазі Дофар, а також в горах на півночі Ємену і на південному заході Саудівської Аравії на північ до міста Ет-Таїф. Вони живуть у ваді, порослих деревами і чагарниковими заростями. Зустрічаються на висоті від 1060 до 2800 м над рівнем моря. Харчуються плодами ялівця, акації і молочаю.
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція єменських армілок становить близько 6000 птахів. Це досить рідкісний вид, якому може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Rhynchostruthus percivali. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 02 листопада 2021.
- ↑ Kirwan, G.M.; Grieve, A. (2007). Studies of Socotran birds II. One, two or three species: towards a rational taxonomy for the Golden-winged Grosbeak Rhynchostruthus socotranus. Bulletin of the African Bird Club. 14 (2): 159—169.
Посилання
ред.- Davidson, P.; Kirwan, G.M. (1996). Around the Region. Sandgrouse. 18 (2): 76—80. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |