Арман Массонет народився у Сен-Жіль, 22 лютого 1892. Помер у Жеті, 11 березня 1979. Був бельгійським живописцем.

Арман Массонет
Народився 1892[1][2][…]
Сен-Жіль, Бельгія
Помер 1979[1][2][…]
Жет, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія
Країна  Бельгія[4]
Діяльність художник

Навчався в Королівській Академії витончених мистецтв у Брюсселі та Екольському національному мистецтві краси в Парижі (в майстерні Фернана Кормона), де дотримувався кроків Ван Гога та Тулузи-Лотрека. Під час Першої світової війни Массонет служив носильником для бельгійської армії, працюючи в художній частині армії, захоплюючи сцени війни та спустошення по всій Бельгії. Він опублікував художній та літературний документ під назвою Le Claque à Fond, перебуваючи на передовій. Після війни він викладав малювання в різних школах та академіях Брюсселя, видаючи книги та статті про мистецтво та ескізні техніки. Він працював з різними художниками та письменниками того часу, такими як Віктор Хорта, Рене Лір та Віктор Бойн. Після Другої світової війни переїхав до Парижа, де регулярно малював і продовжував видавати книги про мистецтво та живопис. Там він познайомився з такими живописцем, як Вламінк.

Робота Массоне демонструє особливу майстерність ескізів та фіксації руху та світла. Як художник він створив численні портрети та погляди на міста (Брюссель, Париж, Венеція), а також внутрішні сцени. Його картини також розвивали тему музики і танцю, зображаючи джазові колективи та фортепіано. Він створив численні плакати та рекламні малюнки для компаній, таких як «Philips» та «Agfa-Gevaert».

Його роботи можна знайти в музеях Брюсселя, Бельгія; Реймс, Франція; та Рига, Латвія.

Бібліографія ред.

  • Ле Крокі, Брюссель, 1926 рік.
  • Олімпіада, Брюссель, 1926 рік.
  • Le Corquis au ralentit, Брюссель, 1927 рік.
  • Le Croquis vivant aquarellé, Париж, 1942 рік.
  • Le Dessin sur le Vif, Париж, 1952.
  • L'Aquarelle, Париж, 1954.
  • La Peinture, Париж, 1960 рік.
  • Париж, Париж, 1964.
  • L'art du dessin et de la couleur, Париж, 1965.
  • L'homme s'est battu 1918—1968, Брюссель, 1967.

Примітки ред.