Арлекін (картини Ферретті)

картина


Арлекін (картини Ферретті) — серія картин з кумедними витівками театрального персонажа, створена флорентійським художником доби рококо Джованні Доменіко Ферретті в першій половині 18 ст.

345 Ferretti, Ringling, Arlecchino Giotto.jpg
Джованні Доменіко Ферретті (1692-1768)
Арлекін-ненажера, 1751
Полотно, олія.

ПередісторіяРедагувати

Малий флорентійський театрик підтримували як самі флорентійці, так і шляхетний Ораціо Санседоні з міста Сієна. Веселі вистави з витівками Арлекіна настільки сподобались сієнцю Ораціо Санседоні, що він замовив художнику Джованні Доменіко Ферретті серію картин з зображенням сцен з цим театральним персонажем. Серед них художник і подав в одній картині пришелепкуватого Арлекіна-кухаря, що жадібно кинувся готувати їжу, забувши про все на світі. За уявами того часу Арлекін, невдаха і недалекий розумом, був ненажерою і заради їжі міг покинути залицяння до Коломбіни.

Таким же незграбним залишався Арлекін і тоді, коли обрав фах художника.

Неповні відомості про серіюРедагувати

Повних відомостей про створення серії не збережено. Її датують 1745-1751 роками. Тобто, картини створені в останній період творчості художника, коли на його творчість впливали і його досвід, і його майстерність. Невідомо також, скільки картин первісно входило до серії.

Значимість серіїРедагувати

Картини давно розійшлись по різним приватним і музейним збіркам, що утруднює їх вивчення. Серія картин про витівки Арлекіна роботи Ферретті стала значимим явищем як в творчості самого художника, так і в мистецтві італійського рококо. Для того часу значимими вважали релігійний живопис та історичний жанр на античні теми, саме ними і займався Ферретті. Тим несподіванішим для шанувальників серйозного живопису було його звертання до театральних сцен з Арлекіном та до побутового жанру, престижність котрого була тоді невисокою. Про помітний розголос серії картин роботи Ферретті свідчать також числені копії картин та їх інтерпретації чи власні звертання до теми іншими художниками.

У 1780-х рр. картини з зображеннями Арлекіна перевів у гравюри Себастьяно Бенедетто Бартолоцці.

Однак талановитому італійському художнику вдалося не тільки зафіксувати сторінки театральної історії у Флоренції, а й помітно поглибити саме мистецтво доби рококо, з чим упорався хіба що рано померлий французький майстер Антуан Ватто, хоча Ватто зробив це по своєму.

Обрані твори серії картин (галерея)Редагувати

Побутуваня серії (провенанс)Редагувати

Існує гіпотеза, що замовником серії був шляхетний пан з міста Сієна Ораціо Санседоні. Відомо, що декоративний живопис для резиденції Санседоні виконав саме Джованні Доменіко Ферретті. Обидва відвідували самодіяльний театрик у Флоренції і бачили вистави з витівками Арлекіна. Знайдений інвентар картин Ораціо Санседоні, в котрому позначено шістнадцять (16) картин з Арлекінами. Але невідомо, чи всі шістнадцять належали пензлю художника Ферретті, замови нетерплячого Санседоні могли виконувати і інші майстри.

В подальшому серед володарів серії був режисер з Австрії Макс Рейнхардт (1873-1943). Рейнхард на початку 20 ст. був серед тих, хто вивчав досвід і виразні можливості комедії дель арте. Картини роботи Ферретті були в його помешканні. У зв'язку із приєднанням Австрії до фашистської Німеччини Рейнхард емігрував до Сполучених Штатів, куди встиг вивезти і картини Ферретті. В Сполучених Штатах картини розійшлись по різних збірках. У двох картинах з колишньої збірки Рейнхардта знайдений не Арлекін, а інший персонаж — слуга, можливо Пульчінелла, тобто картини можуть належати іншому майстру.

Дві невеликі картини з театральними персонажами знайдені в приватній збірці в Лондоні. Але вони ніколи не входили до збірки Макса Рейнхардта. Частка малюнків, пов'язаних з замальовками театрального одягу (як в картинах з Арлекіном) знайдена в музеї Ашмола в Оксфорді. Картини з зображенням Арлекіна можна бачити в різних музеях Італії чи в приватних колекціях у містах Рим, Флоренція, Трієст, Прато, Мілан.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Edward A. Maser, The life and work of Giovanni Domenico Ferretti of Florence (1692-1768). Tesis - University of Chicago, 1957.
  • Edward A. Maser, Giandomenico Ferretti, Marchi et Bertolli, Florence (1968)
  • Edward A. Maser, The Harlequinades of Giovanni Domenico Ferretti. Spencer Museum of Art, Université du Kansas (1978)
  • Gregori Mina, 70 pitture e sculture del '600 e '700 fiorentino - Catalogo della mostra - Vallecchi, Florence (1965)
  • Peter Tomory, Catalogue of the Italian paintings before 1800, Sarasota, Floride, John & Mabel Ringling Museum of Art (1976)
  • Giovanni Leoncini, Giovanni Domenico Ferretti, contributi alla ritrattistica fiorentina del Settecento, in Paragone (1977)
  • Riccardo Caldini, Disegni di Giovanni Domenico Ferretti, Bollettino della Accademia della cittâ di San Miniato (1997)
  • Marco Chiarini, Inediti del Settecento fiorentino: Anton Domenico Gabbiani, Ignazio Hugford, Gian Domenico Ferretti, in "Scritti in onore di Ugo Procacci", Electa, Milan (1977)
  • Francesca Baldassarri, Giovanni Domenico Ferretti, Motta, Milan (2002)
  • The Grove Dictionary of Art, MacMillan Publishers (2000)