Аренський Михайло Васильович
Михайло Васильович Аре́нський (рос. Михаил Васильевич Аренский; справжнє прізвище — Агапов[1]; нар. 8 червня 1895, Москва — пом. 15 травня 1980, Куйбишев) — російський радянський актор.
| Аренський Михайло Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Аренский Михаил Васильевич | ||||
 | ||||
| Народився |
27 травня (8 червня) 1895 Москва, Російська імперія | |||
| Помер |
15 травня 1980 (84 роки) Куйбишев, РРФСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | актор театру | |||
| Заклад | Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Новосибірський драматичний театр «Червоний факел»d і Самарський академічний театр драми імені Максима Горькогоd | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 27 травня [8 червня] 1895 року в місті Москві (нині Росія). Початкову освіту здобув у Московському Сокольничому міському 3-класному училищі, після закінчення якого в 1906 році навчався в 4-й Московській державній гімназії. У 1910 році родина Аренських переїхала до Новоросійська, де Михайло вступив до гімназії. У серпні 1915 року вступив на юридичний факультет Московського університету[1].
Під час Першої світової війни у 1916 році був призваний до діючої армії, але в грудні 1917 року через хворобу був евакуйований з фронту до Москви. Після одужання продовжив військову службу[1].
Упродовж 1922—1926 років працював актором у Другому театрі Української радянської республіки імені Леніна в Києві; у 1928—1935 роках — у театрі «Червоний факел» в Новосибірську; з 1936 року — артист Куйбишевського драматичного театру. Член КПРС з 1953 року. Помер в Куйбишеві 15 травня 1980 року.
Творчість ред.
- зіграв ролі в театрі
- Кречинського («Весілля Кречинського» Олександра Сухово-Кобиліна);
- Кнуров («Безприданниця» Олександра Островського);
- Король Філіп («Дон Карлос» Фрідріха Шиллера);
- Король Лір («Король Лір» Вільяма Шекспіра);
- Кавалер («Господарка готелю» Карло Ґольдоні);
- Макфарсен («Російське питання» Костянтина Симонова);
- Черногубов («Особиста справа» Олександра Штейна);
- Макарова («Порт-Артур» Олександра Степанова та Івана Попова);
- Чепурний, Тетерєв, Іван Коломійцев («Діти сонця», «Міщанин», «Останній» Максима Горького);
- Городничий («Ревізор» Миколи Гоголя);
- Роман Круча, Дремлюга («Банкір», «Крила» Олександра Корнійчука);
- Гвоздилін («Третя патетична» Миколи Погодіна).
У 1964 році зіграв роль Петра Степановича Гаврилова у короткометражному фільмі «Старий у потертій шинелі».
Відзнаки ред.
- Заслужений артист РРФСР з 24 грудня 1951 року[1];
- Народний артист РРФСР з 23 листопада 1957 року[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Аренский Михаил Васильевич / kino-teatr.ru. [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Аренский Михаил Васильевич // Театральная энциклопедия. Том 1 / Главный редактор С. С. Мокульский — Москва: Советская энциклопедия, 1961. — 1214 стб.(рос.);
- Аренський Михайло Васильович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 76. — ISBN 5-88500-27-1.