Відкрити головне меню
Arab Gas Pipeline.svg

Арабський газопровід — трубопровід природного газу на Близькому Сході. Експортує єгипетський газ в Йорданію, Сирію і Ліван, з окремою гілкою в Ізраїль. Має загальну довжину 1200 км, вартістю 1,2 млрд. $ США[1]

Зміст

ОписРедагувати

Дистанція Аріш-АкабаРедагувати

Перша частина починається в Єгипті в Ель-Аріш, й прямує до Акаби в Йорданії. Вона складається з трьох сегментів. Перший має довжину 250 км, й прямує від Ель-Аріш до Таби на березі Червоного моря. Там розташована станція вимірювання тиску. Другий сегмент складається з 15 км підводного трубопроводу з Таби до Акаби. Третій сегмент — терен вимірювальної станції, довжиною в милю внутрішніх трубопроводів на електростанції Акаба[2].

Дистанція Аріш-Акаба вартістю $ 220 млн була завершена в липні 2003 року[3] . Діаметр трубопроводу становить 910 мм і має пропускну спроможність 10,3 млрд м³ газу на рік[4] Єгипетські консорціум що виконав цю дистанцію включав EGAS, ENPPI, PETROGET і єгипетську газову компанію

Дистанція Акаба—Ель-РехабРедагувати

Друга дистанція газогону прямує Йорданією з Акаби через Амман, до Ель-Рехабу, що розташовано за 24 км від сирійського кордону. Довжина цієї дистанції становить 390 км. Вартість будівництва — 300 мільйонів доларів. Було введено в експлуатацію у 2005.

Дистанція Ель-Рехаб-ХомсРедагувати

Третя дистанція має загальну довжину 319 км прямує Йорданією й Сирією. 90 км прямує від йордано-сирійського кордону до електростанції Дейр Алі. Звідти газогін прямує Дамаском до газокомпресорної станції у Аль-Райан поблизу Хомс. Ця дистанція поставляє газ на Тишрінську й Дейр Алі ТЕС. Дистанція була завершена в лютому 2008, і була побудована Syrian Petroleum Company і ВАТ «Стройтрансгаз», дочірнім підприємством «Газпрому» .[5][6]

Дистанція Хомс-ТриполіРедагувати

Дистанція Хомс-Триполі починається від компресорної станції Аль Райан у Баніяс Сирія, а потім прямує 32 км до Триполі, Ліван. Угода про початок поставок була підписана 2 вересня 2009, випробування почалися 8 вересня 2009. Регулярні поставки газу почалася 19 жовтня 2009, газ надходить на електростанцію Дейр-Аммар[7]

Існує пропозиція продовжити гілку від Баніяс до Кіпру[8].

Газогін Аріш-АшкелонРедагувати

Підводний газогін Аріш-Ашкелон завдовжки 100 км, з'єднує Арабський газопровід з Ізраїлем, хоча він і не є офіційно частиною проекту арабського газопроводу. Трубопровід побудовано і управляється East Mediterranean Gas Company, спільним підприємством Mediterranean Gas Pipeline Ltd (28 %), ізраїльської компанії Merhav (25 %), PTT (25 %), EMI-EGI LP (12 %), й Egyptian General Petroleum Corporation (10 %). .[9] Трубопровід почав функціонувати в лютому 2008. Спочатку Єгипет і Ізраїль погодився поставляти по цьому трубопроводу 1,7 млрд куб природного газу на рік для використання Ізраїльською електричною компанією[10] До 2028 посточання газу має збільшитись до 2,1 млрд кубометрів на рік. Крім того, до кінця 2009 року East Mediterranean Gas Company підписала контракти на постачання по трубопроводу додатково 2 млрд кубометрів на рік. У 2010 році трубопровід поставив приблизно половину споживаного природного газу до Ізраїлю, а інша половина поставляється за рахунок внутрішніх ресурсів. Загальна фізична пропускна здатність трубопроводу становить 9 млрд кубометрів на рік і угоди між двома країнами забезпечують основу для покупки до 7,5 млрд кубометрів на рік єгипетського газу ізраїльськими особами, що робить Єгипет провідним постачальником газу для Ізраїлю.

Майбутній розвитокРедагувати

Гейт Сирія-ТуреччинаРедагувати

У березні 2006 року, Єгипет, Сирія, Йорданія, Туреччина, Ліван і Румунія досягли угоди про будівництво продовження газопроводу через Сирію до турецького кордону. Звідти, газопровід буде підключений до запланованого трубопроводу Nabucco для постачання газу до Європи. Туреччина потребує з цього проекту 2-4 млрд кубометрів газу щорічно[11] 4 січня 2008, Туреччина і Сирія підписали угоду про будівництво 63 км трубопроводу між Алеппо і Киліс як першу дистанцію гейту Сирія-Туреччина з Арабським газогоном.[12][13] 14 жовтня 2008, ВАТ «Стройтрансгаз» підписав контракт на будівництво цієї дистанції вартістю 71 млн дол США[14] Але контракт було анульовано на початку 2009 і був знову виставлений на тендер. Гейт, як очікується, буде готовий до 2011 року. З Киліс, 15 км газогін діаметром 300 мм зв'яже трубопровід з турецькою мережею. Це дозволить постачати газ турецькою мережею через ще до завершення дистанції Хомс-Аллепо.

Гейт з ІракомРедагувати

У вересні 2004 року, Єгипет, Йорданія, Сирія і Ліван домовилися зв'язати Арабський газогін з Іракською газовою мережею щоб дозволити Іраку експортувати газ до Європи[15].

Вибух 2011Редагувати

5 лютого 2011, під час єгипетської революції було повідомлено про вибух на трубопроводі поблизу газокомпресорної станції Ель-Аріш, який постачає газ в Ізраїль та Йорданію[16][17][18][19][20] Як результат, було припинено постачання газу в Ізраїль і Йорданію[21].

За словами губернатора провінції Північний Синай, газова станція, розташована поблизу місця вибуху не була пошкоджена та вибух не зачепив житлові район.

ПриміткиРедагувати

  1. Lebanon minister in Syria to discuss the Arab Gas Pipeline. Ya Libnan. 2008-02-23. Архів оригіналу за 2008-02-28. Процитовано 2008-03-10. 
  2. Natural Gas Pipeline (Al-Arish – Aqaba). Project fact sheet. The Arab Fund for Economic and Social Development. Архів оригіналу за 2008-04-05. Процитовано 2008-08-12. 
  3. Arab gas pipeline agreement. Gulf Oil & Gas. 2004-01-26. Процитовано 2007-10-05. 
  4. Arab Gas Pipeline Primes Lebanon Branch. Oil and Gas Insight. 2009-09-04. Архів оригіналу за 2013-01-04. Процитовано 2009-10-24. 
  5. Syria Completes First Stage of Arab Gas Pipeline. Downstream Today. 2008-02-18. Процитовано 2008-02-23. 
  6. Stroitransgaz wins tender to build the third part of Arab gas pipeline. The Canadian Trade Commissioner Service. November 2005. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2008-01-14. 
  7. Lebanon Receives Egypt Gas To Run Power Plant. Downstream Today. 2009-10-20. Процитовано 2009-10-24. 
  8. Timetable for extending Arab gas pipelines inside Jordan and Syria discussed. ArabicNews.com. 2004-09-25. Архів оригіналу за 2007-10-22. Процитовано 2007-10-05. 
  9. PTT buys 25% of East Mediterranean Gas Co.. Oil & Gas Journal (PennWell Corporation). 2007-12-07. Процитовано 2011-02-05. 
  10. Nassir Shirkani (2008-03-10). Egyptian gas flows to Israel. Upstream Online (NHST Media Group). Процитовано 2008-03-10. 
  11. Ministers agree to extend Arab gas pipeline to Turkey. Alexander's Gas & Oil Connections. 2006-03-29. Процитовано 2007-10-05. 
  12. Syria to Buy Iranian Gas Via Turkey. Downstream Today. 2008-01-09. Процитовано 2008-01-14. 
  13. The Euro–Arab Mashreq Gas Market Project – Progress November 2007 (PDF). — Euro-Arab Mashreq Gas Co-operation Centre. Процитовано 2008-01-14.
  14. Russians Build Turkey-Syria Pipeline. Kommersant. 2008-10-14. Архів оригіналу за 2010-03-10. Процитовано 2008-10-26. 
  15. Iraq Joins the Arab Gas Pipeline Project. Gulf Oil & Gas. 2004-09-26. Процитовано 2007-10-05. 
  16. Sweilam, Ashraf (2011-02-05). Egypt TV reports explosion, fire at gas pipeline in northern Sinai Peninsula near Gaza Strip. Los Angeles Times. Associated Press. Процитовано 2011-02-05. 
  17. Leaders inside, outside Egypt seek exit from impasse. Reuters. 2011-02-05. Процитовано 2011-02-05. 
  18. Issacharoff, Avi; Ravid, Barak (2011-02-05). Egypt holds gas supply to Israel and Jordan after pipeline explosion. Haaretz. Процитовано 2011-02-05. 
  19. Razzouk, Nayla; Galal, NOla (2011-02-05). Egypt Gas Exports to Israel, Jordan Halted After Sinai Pipeline Explosion. Bloomberg. Процитовано 2011-02-05. 
  20. Gas pipeline to Jordan, Syria set ablaze in Egypt. CNN. 2011-02-05. Процитовано 2011-02-05. 
  21. Egypt gas pipeline attacked; Israel, Jordan flow hit. Reuters. 2011-02-05. Процитовано 2011-02-05.