Антіопа

дочка фіванського володаря Ніктея

Антіопа (грец. Αντιόπη) — дочка фіванського володаря Ніктея (варіант: річкового бога Асопа).

Антіопа
дав.-гр. Ἀντιόπη
Watteau Jupiter und Antiope Detail.jpg
Батько Асоп[1] або Ніктей[2][1]
Мати Polyxod[1]
Брати, сестри Nykteisd
У шлюбі з Епопей[d] і Phocusd
Діти Амфіон[2][3][1] і Зеф[d][3][1]

Згідно з міфами Ніктей не хотів видавати доньку заміж. Але заборони були марними Антіопа завагітніла (за легендою — від Зевса, що набув вигляду сатира)і втекла з Фів на гору Кіферон, де в печері народила двох синів-близнюків. Дізнавшись, що батько шукає її, Антіопа кинула малюків у печері, а сама втекла ще далі до Сікіона, де стала дружиною місцевого царя Епопея.

Ніктей в розпуці наклав на себе руки, заповівши владу своєму брату Ліку, який пообіцяв йому за будь-яку ціну повернути Антіопу додому. Між фіванцями і сікіонцями спалахнула війна. Епопей загинув. Його наступник, цар Лаомедонт, погодився видати Антіопу переможцям.

Як бранку Антіопу відправили до Фів. І хоча вона була небогою Ліка, цар тримав її в себе як рабиню, а потім зробив наложницею. Ревнива дружина Ліка, Дірка знущалася над Антіопою і врешті запроторила її до в'язниці.

Коли зросли діти Антіопи — Зет і Амфіон, знайдені і виховані кіферонським пастухом, вони звільнили свою мати та помстилися кривдниці Дірці, прив'язавши її до рогів дикого бика[4].

Цьому міфові присвячені твори середньовічних і сучасних художників та скульпторів А. Сузіні, Тіціана, А. Корреджо, К. Ванлоо, А. Ватто й інші.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати