Антін Дербіш (13 червня 1921, Ярослав — 1 грудня 1991, Торонто) — український співак.

Антін Дербіш
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження13 червня 1921(1921-06-13)
Місце народженняЯрослав, Ярославський повіт, Республіка Польща
Дата смерті1 грудня 1991(1991-12-01) (70 років)
Місце смертіТоронто, Канада
ГромадянствоУкраїна і Канада
Професіїспівак
КолективиБурлака

Життєпис

ред.

Народився 13 червня 1921 року в місті Ярославі, у сім'ї було десятеро дітей. У 19-річному віці Антін Дербіш став членом ОУН. Незадовго до закінчення війни опинився в полковому вишколі в Словаччині, згодом — в Австрії. Ще у війську Антін співав у чоловічому секстеті. Пізніше, уже після втечі з полону, співав у чоловічому хорі імені Олександра Кошиця, а з 1947 року у хорі «Ватра», яким керував Лев Туркевич. Саме там Антін познайомився зі своєю майбутньою дружиною Дарією Зарицькою.

У 1949 році він еміґрував до Канади й оселилився в Едмонтоні. Там уже мешкали інші хористи «Ватри», які знову згуртувалися в один колектив під керівництвом Лева Туркевича. За доволі короткий час колектив «Ватра» розпочав своє дворічне концертне турне. Невдовзі разом із дружиною Дарією та донькою Любою Антін переїхав до Торонто. У 1952 році до Торонто перебрався й Лев Туркевич, який очолив хор церкви Св. Покрови, а пізніше взявся до керування чоловічим хором «Прометей». Протягом тривалого періоду співав у цих хорових колективах і Антін Дербіш[1].

По приїзді до Торонто Антін познайомився з Леонідом Яблонським, який був керівником оркестру легкого жанру. Саме в цьому колективі Антін розпочав виконання пісень любовної лірики композиторів Богдана Весоловського й Степана Гумініловича: «Лети, тужлива пісне», «Прийде ще час», «Було не тужити», «Море радості», «Ти моя найкраща пісня», «Вечірній сумерк», «Ніч», «Галльо», «Вона не прийде». Особливо популярними стали ці твори, коли вийшли в записах на платівках. Популяризації цих пісень сприяв і автор багатьох із них — поет і композитор Богдан Весоловський. Протягом довгих років тривали творчі зв'язки співака й композитора.

У Торонто Антін Дербіш співав у церковному хорі Св. Покрови, у хорі церкви Св. Миколая, чоловічому хорі «Прометей» і в хорі «Бурлака», відновленому 1975 року Степаном Гумініловичем. Саме з хором «Бурлака» Антін Дербіш виступав у Нью-Йорку в жовтні 1987 року.

У 1990 році також з хором «Бурлака» Антін Дербіш побував в Україні, де виступав у Львові, Тернополі й Києві[2].

Нагороди та відзнаки

ред.
  • Золотий хрест «За заслуги» та грамота Братства дивізійників 1-ї дивізії (1997) за популяризацію української пісні в містах США й Канади.

Примітки

ред.
  1. проект «Українські пісні». Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
  2. Золотий Фонд української естради. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.

Посилання

ред.