Антігона (п'єса)
Антігона (фр. вимова: [ɑ̃tiɡɔn]) — п'єса Жана Ануя, написана в 1942 році й уперше поставлена 13 лютого 1944 року в театрі Ательєр[fr]. Вона є другою з Ануєвих драм, натхненних грецькою міфологією після «Еврідіки» (після неї він також написав «Медею», «Tu étais si gentil quand tu étais petit», «Едіп, або Кульгавий король»). Але через умови та контекст, у яких була поставлена п'єса, «Антігона» вважається найкращою і найвідомішою драмою Ануя.
 | |
| Автор | Жан Ануй |
|---|---|
| Мова | французька |
| Жанр | трагедія |
| Видано | 1946 |
Історія постановок ред.
Оригінальна постановка ред.
Вперше «Антігона» була поставлена в Парижі в театрі «Ательє» 6 лютого 1944 року, під час нацистської окупації. Через це, п'єса навмисно неоднозначна щодо неприйняття влади (в особі Антігони) та її прийняття (в особі Креона). Однак, паралелі з французьким Опором та нацистською окупацією є очевидними. У цій постановці акторами були Монель Валентен (у ролі Антігони), Жан Деві (Креон), Сюзанна Флон (Ісмена) та Андре Ле Ґалль (Гемон), а за постановку, декорації та костюми відповідав Андре Барсак.[1]
Британська прем'єра ред.
Британська прем'єра «Антігони» відбулася 10 лютого 1949 року у Новому театрі «Олд Вік» у Лондоні. Постановку здійснив Лоуренс Олів'є.[2]
Інші версії ред.
Актриса Кетрін Корнелл виступила продюсером і виконавицею головної ролі у постановці 1946 року в Національному театрі у м. Вашингтоні.[3] Седрік Гардвік зіграв роль Креона. Також у виставі грали Берта Белмор, Веслі Едді, Рут Маттесон, Джордж Метьюз, Олівер Кліфф, Марлон Брандо (Гонець), Майкл Гіґґінс (Третій стражник). Постановку здійснив Гатрі МакКлінтік. Переклад здійснив Льюїс Ґалантьєр.[4] З того часу п'єса була багаторазово опублікована. У 1959 році п'єсу поставили в театрі на Східній 74-й вулиці в Мангеттені, Нью-Йорк.[5]
У 1959 році вийшла англомовна телевізійна постановка від BBC з Дороті Тутін у головній ролі.[6]
У 1974 році вийшла американська телевізійна постановка п'єси, показувана на каналі PBS's Great Performances, з Женев'євою Б'южольд і Стейсі Кіч у головних ролях.[7]
Існують також переклади п'єси англійською, зроблені Барбарою Брей у 1987 році[8] та Джеремі Самсом у 2002 році.[9]
Українською мовою п'єса перекладалась Женею Васильківською та виданий у 1960-х у видавництві «На горі», а також Катериною Квітницькою-Рижовою та виданий київським видавництвом «Основи» у 1993 році[10].
Примітки ред.
- ↑ Programme for original run of Antigone, 1944 on A.R.T, La Mémoire du théâtre
- ↑ Жан Ануй (1951): Antigone. Methuen & Co Ltd, London. ISBN 0-413-30860-X.
- ↑ Antigone. 29 жовтня 1946 — через Google Books.
- ↑ http://www.columbia.edu/cu/lweb/archival/collections/ldpd_4078798/ "Galantiere ... adapted Jean Anouilh's ANTIGONE for Katharine Cornell in 1946" See OCLC 762051925 for the earliest publication.
- ↑ The Theatre: 'Antigone'; Anouilh Play Revived at East 74th Street. The New York Times.
- ↑ Tutin, Dorothy; Sydney, Basil; Willman, Noel (27 жовтня 1959), Antigone, British Broadcasting Corporation (BBC), процитовано 11 квітня 2024
- ↑ Freedman, Gerald; Keach, Stacy; Chandler, Leah (13 лютого 1974), Antigone, Great Performances, процитовано 11 квітня 2024
- ↑ Anouilh Plays: One. Antigone. Anouilh, Jean. Trans. Bray, Barbara. Methuen Drama. 1987 (ISBN 9780413695406)
- ↑ Antigone. Anouilh, Jean. Trans. Jeremy Sams. Samuel French, inc. 2002 ISBN 9780573628191
- ↑ Французька п'єса XX століття [Архівовано 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Театральний авангард. — К.: Основи, 1993.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антігона (п'єса)